Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Черкаської міської ради, третя особа - організація роботодавців у сфері торгівлі Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати протиправним та скасувати пп. 2.1 п. 2 Рішення № 3-151 від 29 вересня 2011 року "Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольного) та тютюнових виробів на території міста Черкаси" в частині заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів в закладах торгівлі та п. 3 зазначеного рішення.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано пункт 3 Рішення Черкаської міської ради № 3-151 від 29 вересня 2011 року "Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольного) та тютюнових виробів на території міста Черкаси" в частині визнання невизначеними для торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними та слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами місця торгівлі, облаштовані в тимчасових спорудах загальною площею менше 30 кв.м. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, 29.09.2011 року Черкаською міською радою прийнято рішення № 3-151 "Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива (крім безалкогольного) та тютюнових виробів на території міста Черкаси" пп. 2.1 п. 2 зазначеного рішення заборонено продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, та тютюнових виробів в закладах торгівлі, на території парків і скверів з 22.00 години до 08.00 години, п. 3 визнані невизначеними для торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами місця торгівлі, облаштовані в тимчасових спорудах загальною площею 30 кв. м. В касаційній скарзі позивач вказує, що оскаржувані пп. 2.1 п. 2, п. 3 рішення Черкаської міської ради № 3-151 прийняті відповідачем без відповідних підстав, поза межами своїх повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, а отже підлягають скасуванню.

Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, правомірно вказали про таке.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280 від 21 травня 1997 року, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з пп. 4 п. б ст. 30 Закону № 280, до діяльності виконавчих органів міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності. Ст. 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" № 1160 від 11 вересня 2003 року, який визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, зазначено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

Зокрема, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим, ніж один місяць та більшим, ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту.

Як встановлено судами, 31 травня 2011 року з метою погодження режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування відповідачем з дотриманням законодавства був оприлюднений проект оскаржуваного рішення в інформаційному віснику Черкаської міської ради № 10 та встановлено місячний строку для подачі зауважень та пропозицій від юридичних та фізичних осіб. Жодних зауважень і пропозицій до прийняття рішення розробнику проекту Департаменту муніципальної інспекції Черкаської міської ради від позивачів, або інших суб'єктів господарювання за цей період не надходило.

Відповідно до п. 9 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 854 від 30 липня 1996 року (854-96-п) , п. 11 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції № 218 від 24 липня 2002 року (z0679-02) , право визначати місця продажу алкогольних, слабоалкогольних та тютюнових виробів надано органам місцевого самоврядування. Зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями та продаж тютюнових виробів забороняється: у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я; у приміщеннях спеціалізованих торговельних підприємств, які здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних підприємств;у місцях проведення спортивних змагань; в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування; з торговельних автоматів; з рук та у невизначених для цього місцях.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що встановлюючи обмеження щодо реалізації певного асортименту товару у окремих закладах в нічний час, відповідач діяв, перш за все, в інтересах територіальної громади, від якої ним отримано ряд звернень щодо порушення тиші біля житлових будинків, підвищення криміногенної ситуації, що пов'язано з роботою нічних закладів торгівлі та продажем в них алкогольних напоїв.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2013 року - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.