ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2016 року м. Київ справа № 874/3/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Мороз В.Ф.
Логвиненко А.О.
Донець О.Є.
за участю секретаря судового засідання Слободян О.М.,
представника Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області - Корнієнко К.О.; представника Служби автомобільних доріг у Житомирській області - Войдевич О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Служби автомобільних доріг у Житомирській області та Житомирської районної державної адміністрації на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року у справі
за позовом Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (надалі - державна адміністрація)
до ОСОБА_6
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Служби автомобільних доріг у Житомирській області (надалі - Служба доріг)
про примусове відчуження частини земельної ділянки,
в с т а н о в и л а :
Державна адміністрація звернулась з позовною заявою про примусове відчуження частини земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
В обґрунтування позову позивач вказав, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 року № 678-р (678-2013-р) був затверджений проект реконструкції автомобільної дороги М-06 Київ -Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород) на ділянці км. 129,6 - км 151, 73, Житомирска область. На підставі цього розпорядження було видане та затверджене завдання з розробки проектно-кошторисної документації на реконструкцію автомобільної дороги на зазначеній ділянці, затверджений експертний звіт за цим проектом реконструкції, в якому зазначено, що проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки. Головою державної адміністрації прийнято розпорядження від 19.08.2014 № 331 "Про викуп земельних ділянок для суспільних потреб", в якому передбачено у визначеному законодавством порядку вжити заходів щодо викупу або примусового відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності. До складу таких земельних ділянок відноситься частина земельної ділянки площею 0, 0484 га, яка належить гр. ОСОБА_6 на праві власності, та розташована за адресою: Вересівська сільська рада Житомирського району. Загальна площа вказаної земельної ділянка становить 0, 1200 га, кадастровий номер НОМЕР_1, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, угіддя: рілля. Відповідач про викуп земельної ділянка був повідомлений рекомендованим листом, який йому був вручений особисто. На день подачі позову згоди відповідача щодо викупу для суспільних потреб частини земельної ділянки отримано не було, та, окрім того, складено акт про відмову землевласника у наданні згоди на відчуження земельної ділянки для суспільних потреб. Позивач вважає наявними підстави для примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В обґрунтування прийнятого рішення апеляційний суд послався на те, що позивачем не було визначено умови попереднього та повного відшкодування вартості земельної ділянки, порядок виплати викупної ціни, строк, протягом якого власник має звільнити земельну ділянку тощо, що мають бути визначені у судовому рішенні про задоволення позову.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Служба автомобільних доріг та районна державна адміністрації звернулись з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Вважають, що наведені судом обставини не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки підлягають з'ясуванню та визначенню судом у ході розгляду справи та у прийнятому рішенні.
Відповідач проти задоволення позову, згідно наданих пояснень, заперечує. Вважає оскаржуване судову рішення обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що Службою автомобільних доріг були оформлені матеріали місця розташування земельних ділянок для розміщення смуги відводу автомобільної дороги М-06 Київ - Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород) на ділянці км - 129, 6 - км 151, 73. Державним підприємством "Укрдержбудекспертиза" атверджений експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом "Реконструкція автомобільної дороги Київ - Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород) (М-06) на ділянці км - 129, 6 - км 151, 73, Житомирська область", відповідно до якого проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 № 678 (678-2013-р) - р затверджений проект "Реконструкція автомобільної дороги М-06 Київ - Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород) на ділянці км - 129, 6 - км 151, 73, Житомирська область".
На підставі зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 19.08.2014 № 331 "Про викуп земельних ділянок для суспільних потреб", відповідно до якого для суспільних потреб (розширення смуги відводу автомобільної дороги М-06 Київ - Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород) на ділянці км 129+600 км 151+730) на території Кам'янської, Оліївської, Вересівської та Іванівської сільських рад Житомирського району підлягають викупу земельні ділянки згідно переліку, що додається, у тому числі частина земельної ділянки площею 0, 0484 га, яка належить гр. ОСОБА_6 на праві власності відповідно до державного акту на право власності від 10 лютого 2010 року, та розташована за адресою: Вересівська сільська рада Житомирського району за орієнтовною викупною ціною у 2 904 грн. Загальна площа вказаної земельної ділянка становить 0, 1200 га, кадастровий номер НОМЕР_1, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, угіддя: рілля.
Відповідно до матеріалів справи відповідач не надав згоду на відчуження частини земельної ділянки. Відповідно до акту від 14 листопада 2013 року відмовився від надання згоди на відчуження земельної ділянки.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (надалі - Закон N 1559-VI (1559-17) ) у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об'єктів для суспільних потреб зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, у тому числі об'єктів національної безпеки і оборони; лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації.
Частиною другою цієї статті передбачено, що примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, допускається, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених у частині першій цієї статті об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону N 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об'єктів.
Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, відповідно до частини другої статті 16 Закону N 1559-VI підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач був повідомлений в порядку статті 10 Закону N 1559-VI про прийняте рішення щодо викупу земельної ділянки. Водночас за результатами переговорів, згоди щодо викупу досягнуто не було.
Водночас судова колегія вважає, що позивачем доведена суспільна необхідність у примусовому відчуженні земельної ділянки, оскільки йдеться про реконструкцію дороги, проведення якої є неможливим без припинення права власності на цю земельну ділянку.
Вартість частини земельної ділянки площею 0,0484 га, що відчужується відповідно до експертної грошової оцінки, проведеної в порядку передбаченому статтею 5 Закону N 1559-VI складає 7124 грн.
Відповідно до матеріалів справи джерелом фінансування витрат, пов'язаних з викупом є залучені (кредитні) кошти відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком "Європейські дороги України II" (Проект покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва), ратифікованою відповідно до Закону N 4042-VI 16 листопада 2011 (4042-17) року.
Судова колегія вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції як на підставу для відмови у позові на не визначення, оскільки такі умови мають бути визначені у судовому рішення, а отже мають бути з'ясовані судом у ході розгляду спору. Позивачем відповідно до письмових пояснень визначені відповідні умови відчуження земельної ділянки.
За викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Враховуючи наявність обставин, якими закон обумовлює прийняття судом рішення про задоволення позову, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про примусове відчуження земельної ділянки.
Керуючись статтями 183-1, 199, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Житомирській області та Житомирської районної державної адміністрації задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року скасувати.
Позов задовольнити.
Примусово відчужити у державну власність з мотивів суспільної необхідності земельну ділянку прощею 0,0484 га, що належить ОСОБА_6 на праві власності та знаходиться на території Вересівської сільської ради Житомирського району (загальна площа земельної ділянки 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_1), цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, за ціною 7124 грн., шляхом перерахування цієї суми грошових коштів Службою автомобільних доріг у Житомирській області на зазначений ОСОБА_6 банківський рахунок або внесенням цих коштів на депозит нотаріальної контори за місце розташуванням вказаної земельної ділянки в порядку, встановленому законом.
Зобов'язати ОСОБА_6 звільнити частину земельної ділянки площею 0,0484 га, що належить їй на праві власності та знаходиться на території Вересівськорї сільської ради Житомирського району (загальна площа земельної ділянки 0,1200 га, кадастровий номер НОМЕР_1) протягом десяти днів з дня виплати ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 7 124 грн.
постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець