Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання - Вишняку О.М.

з участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3

третьої особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

та відповідача - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_8 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2015 р. у справі

за позовом Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області

до відповідача ОСОБА_8

з участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго",

про примусове відчуження частини земельної ділянки, -

28.04.2015 р. Володимирецька районна державна адміністрація Рівненської області звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_8 про примусове відчуження частини земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 2,06 га. В зв'язку з будівництвом державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі ДП "Укренерго") лінії електропередачі 750кВ виникла необхідність викупу частини земельної ділянки відповідача, загальною площею 0,0142 га. Володимирецькою райдержадміністрацією отримано висновок про експертну оцінку земельної ділянки, прийнято рішення про її викуп та направлено ОСОБА_8 відповідну пропозицію. Проте, відповідач не надав своєї згоди щодо викупу, в зв'язку з чим позивач просив задовольнити адміністративний позов, примусово відчужити у державну власність частину земельної ділянки загальною площею 0,0142 га. з відшкодуванням її вартості в розмірі 1906 гр., виділити вказану земельну ділянку та зобов'язати відповідача її звільнити.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2015 р. позов задоволено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції послався на те, що позивачем надано докази того, що для суспільних потреб необхідний викуп частини земельної ділянки позивача, площею 0,0142 га., вартість якої становить 1906 гр.

Не погодившись з постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду, ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування скарги відповідач послався на те, що позивачем не доведено неможливість проведення лінії електропередач виключно через земельну ділянку ОСОБА_8 Судом не враховано, що у випадку встановлення на його ділянці опори та охоронюваної зони ЛЕП, неможливо буде в подальшому раціональне використання землі за цільовим призначенням. Крім того, позов подано з пропуском передбаченого статтею 99 КАС України строку.

У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

В своїх запереченнях позивач та третя особа зазначили, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а висновки суду відповідають обставинам справи.

Дослідивши обставини справи, заслухавши представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_8 є власником земельної ділянки, загальною площею 3,98 га., розташованої на території Полицької сільської ради Володимирецького району з цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.75).

В зв'язку з будівництвом повітряної лінії електропередачі напругою 750кВ Рівненська АЕС-Київська розпорядженням Володимирецької райдержадміністрації від 20.06.2014 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,4338 га., що підлягають відчуженню для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування заходів повітряних ліній 33-кВ та під'їзної автомобільної дороги та доручено першому заступнику голови держадміністрації вжити заходи щодо викупу земельних ділянок.

20.06.2014 р. Володимирецькою райдержадміністрацією направлено в адресу відповідача повідомлення про прийняте рішення щодо викупу або примусового відчуження земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності (т1 а.с.38-41).

Відповідно до висновків, виготовлених оцінювачем ПП "Експерт - Рівне-Консалт" експертна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0071 га., що вилучається у ОСОБА_8, складає 953 гр. Вказані висновки отримали позитивну рецензію оцінювачем ТОВ "Нива-експерт" (т.1 а.с.52-54).

Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності визначено Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (1559-17) (далі Закон N 1559-VI (1559-17) ).

Відповідно до статті 7 Закону N 1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначеному цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб, як будівництво та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (ліній електропередачі).

Рішення про викуп земельних ділянок для суспільних потреб органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, матеріалів погодження місця розташування таких об'єктів проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації із землеустрою, затверджених в установленому законодавством порядку.

Статтею 15 Закону N 1559-VI обумовлено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки з викупом цих об'єктів для суспільних потреб, зазначені об'єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення, зокрема, лінійних об'єктів та об'єктів енергетичної інфраструктури та об'єктів, необхідних для їх експлуатації. Примусове відчуження земельної ділянки допускається за рішенням суду, як виняток, з мотивів суспільної необхідності лише в разі, якщо будівництво зазначених об'єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників.

Згідно із частиною 2 статті 16 N 1559-VI вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об'єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.

Під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій позивачем надано достатні та допустимі докази наявності суспільної необхідності будівництва об'єкту енергетичної інфраструктури з використанням земельної ділянки, що знаходиться у власності відповідача.

При цьому із залучених до матеріалів справи доказів вбачається, що для будівництва лінії електропередачі обрано оптимальний варіант з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників.

Також матеріалами справи встановлено, що у разі відчуження частини земельної ділянки відповідача решта її площі може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, відтак відсутні підстави для відчуження всієї земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги вищенаведене не спростовують, ґрунтуються на помилковій оцінці обставин справи, не свідчать про неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права та не дають підстав для скасування постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2015 р.

Матеріалами справи спростовуються твердження позивача про те, що обраний варіант будівництва лінії електропередач не є оптимальним, і що існують інші можливості здійснення будівництва без припинення права власності позивача на частину земельної ділянки.

Помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи є посилання ОСОБА_8 на пропуск позивачем передбаченого статтею 99 КАС України строку на звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 183-1, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2015 р. - без змін.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.