У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого - судді

     Кравченка К.Т.,

     суддів

     Жука В.Г., Мороза М.А.

     розглянула в судовому засіданні 30 листопада 2006 року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1
та засудженого ОСОБА_2

     Вироком Придніпровського районного суду  м.  Черкаси  від  13
грудня 2005 року

     ОСОБА_2,

     IНФОРМАЦIЯ_1 уродженця м. Черкаси,  працюючого,  на  підставі
ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         несудимого,

     засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  5  років
позбавлення волі.

     Постановлено  стягнути  з  ОСОБА_2  на  користь  ОСОБА_3   на
відшкодування матеріальної шкоди 920 грн., на користь  ОСОБА_4  на
відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 1588 грн.
і 1000 грн.

     Ухвалою Апеляційного суду Черкаської  області  від  4  квітня
2006 року вирок залишено без зміни.

     Згідно з вироком, ОСОБА_2визнано винним та засуджено  за  те,
що він 13 вересня 2004 року близько 2 год. 20 хв. у м. Черкаси, за
попередньою змовою з невстановленою  слідством  особою,  проник  у
квартиру АДРЕСА_1, звідки будучи  поміченим  мешканцями  квартири,
відкрито викрав майно ОСОБА_4 вартістю 1588 грн.

     В цей же день близько 2  год.  40  хв.  ОСОБА_2  повторно  за
попередньою змовою з невстановленою  слідством  особою,  проник  у
квартиру АДРЕСА_2, звідки будучи  поміченим  мешканцями  квартири,
відкрито викрав майно ОСОБА_3 вартістю 638 грн. 60 коп.

     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати судові
рішення, а справу щодо ОСОБА_2закрити за недоведеністю його участі
у вчиненні злочинів.  Вказує  на  невідповідність  висновків  суду
фактичним    обставинам    справи,    неправильне     застосування
кримінального       та       істотні        порушення        вимог
кримінально-процесуального закону. Стверджує, що ОСОБА_2 незаконно
засуджено за  вчинення  зазначених  злочинів,  оскільки  матеріали
справи щодо нього сфальсифіковано,  а  докази  по  справі  здобуті
незаконним шляхом. Посилається на порушення права  засудженого  на
захист.

     У касаційній скарзі засуджений викладає аналогічні доводи  та
прохання. Крім цього посилається на  те,  що  під  час  досудового
слідства до нього застосовувались незаконні методи,  у  зв'язку  з
чим він вимушений був написати явки з повинною. Зазначає, що він є
інвалідом дитинства по зору, що не було враховано при  призначенні
йому покарання.

     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційних
скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

     Як убачається з матеріалів справи, висновок  про  доведеність
винності  ОСОБА_2  у  вчиненні  зазначених   злочинних   дій   суд
обгрунтував дослідженими в  судовому  засіданні  доказами,  аналіз
яких судом дано у вироку.

     Зокрема, потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а також свідки  ОСОБА_5
і ОСОБА_6 впізнали ОСОБА_2 як особу, яка через вікно  проникла  до
них у квартиру та викрала їх майно, при  цьому  детально  показали
обставини події, що підтверджується протоколом огляду місця події

     В ході огляду місця події виявлені сліди від взуття  та  рук,
що  відповідно  до  висновків  дактилоскопічної  та  трасологічної
експертиз, були залишені взуттям і рукою ОСОБА_2.

     Під час досудового слідства при проведенні  очних  ставок  із
потерпілими, ОСОБА_2  підтвердив,  що  саме  він  викрав  майно  з
квартир ОСОБА_4 та ОСОБА_3, виклав обставини скоєння зазначених  у
вироку злочинів.

     Перевіркою матеріалів справи не виявлено даних, які б  давали
підстави вважати, що стосовно  ОСОБА_2застосовувались  недозволені
методи слідства, а матеріали справи  щодо  нього  сфальсифіковано,
отже,  доводи  засудженого  та  захисника  з   цього   приводу   є
безпідставними.

     Необгрунтованими є і посилання засудженого  та  захисника  на
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

     У  вироку  суд  належним  чином   мотивував   висновок   щодо
кваліфікації дій ОСОБА_2за ч. 3 ст. 186  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
Вважати неправильною юридичну оцінку його дій немає підстав.

     Покарання ОСОБА_2 призначене відповідно до ст. 65 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         з урахуванням обставин справи та даних про його особу,
у тому числі й тих, на які посилається засуджений  та  захисник  у
касаційних скаргах.

     Будь-яких даних щодо порушення органами  досудового  слідства
чи судом норм КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  в  тому  числі  тих,  що
регулюють право на захист, не виявлено.

     З урахуванням наведеного, передбачених  законом  підстав  для
призначення  справи  до  касаційного   розгляду   з   обов'язковим
повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
не вбачається.

     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     у  задоволенні  касаційних   скарг   захисника   ОСОБА_1   та
засудженого ОСОБА_2 відмовити.

                            С у д д і:

                Жук В.Г. Кравченко К.Т. Мороз М.А.