У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Кравченка К.Т.,
Суддів
Жука В.Г., Мороза М.А.,
за участю прокурора
Глибченко Т.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні 30 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями
засудженого ОСОБА_1 та касаційною скаргою захисника ОСОБА_3 на
вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 06 липня
2006 року, яким
ОСОБА_1, уродженця IНФОРМАЦIЯ_1, IНФОРМАЦIЯ_2, не судимого в
силу ст. 55 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
в редакції 1961 р., -
засуджено за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п.п. 1,6,11 ч. 2 ст.
115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років позбавлення волі з
конфіскацією всього майна, за ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі
ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточне покарання йому визначене
шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді
12-ти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є
його особистою власністю.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, у січні 2006 року,
отримавши від іншої особи замовлення на вбивство двох осіб:
ОСОБА_6 та ОСОБА_7, придбав з метою організації їх вбивства у
невстановленої особи пістолет ТТ калібру 7,62 мм і 16 бойових
патронів до нього, які зберігав без відповідного дозволу.
15 лютого 2006 року ОСОБА_1 запропонував скоїти вбивство
ОСОБА_6 і ОСОБА_7 знайомому ОСОБА_8 за винагороду у сумі 15000
доларів США. Після отримання згоди ОСОБА_8 на вбивство названих
осіб, ОСОБА_1 організував підготовку до вчинення вбивства двох
осіб і з цією метою 17 лютого 2006 року передав ОСОБА_8 в якості
авансу 2500 доларів США, а наступного дня ще додатково 700 доларів
США. При цьому ОСОБА_1 передав йому відомості про спосіб життя,
пересування, місце проживання та роботи осіб, яких планувалося
вбити. Зазначив точне місце знаходження пістолета, що раніше був
ним прихований з метою використання його в якості знаряддя
вбивства. Умисне вбивство ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не було вчинене
ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_1 на його замовлення у
зв'язку із попередженням злочину на стадії його приготування,
оскільки ОСОБА_8, отримавши пропозицію вчинити вбивство двох осіб,
звернувся до правоохоронних органів. Тобто, злочин не був
доведений до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3, не оскаржуючи висновок
суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у скоєнні зазначених
злочинних дій та їх кваліфікацію, просить вирок змінити і
пом'якшити засудженому покарання з тих підстав, що суд не урахував
усі обставини, що пом'якшують покарання та стадію вчинення
злочину, а також дані, що характеризують особу засудженого. Не
урахував суд також щире каяття засудженого у скоєному.
У касаційній скарзі та доповненні до неї засуджений ОСОБА_1
просить вирок суду скасувати і направити справу на новий судовий
розгляд з тих підстав, що висновок суду щодо доведеності його
винності в організації приготування до вбивства двох осіб не
підтверджений зібраними у справі доказами, а визнавальні показання
він був вимушений дати під тиском працівників правоохоронних
органів, які під час досудового слідства застосовували до нього
психологічне та фізичне насильство. На його думку, суд повинен був
більш детально з'ясувати стосунки, що склалися між потерпілими
ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та громадянином ОСОБА_9, який був допитаний у
судовому засіданні в якості свідка. Вважає, що у справі допущена
суттєва неповнота досудового і судового слідства. Суд не встановив
наявності у нього будь-якого мотиву для вбивства ОСОБА_6 і
ОСОБА_7, які його навіть не знали. Суд не встановив будь-які дані,
що свідчать про наявність корисливого мотиву в його діях.
Вказує, що його перша зустріч із ОСОБА_8 фіксувалася
технічними засобами, ще до надання санкції на такі заходи
апеляційним судом, що він вважає провокацією щодо себе. Суд
безпідставно зазначив у вироку, що пістолет "ТТ" він придбав у
січні 2006 року. Надані суду речові докази - відеокасети, не
перевірялись на те, що вони дійсно є оригіналами запису, а не
підробленим монтажем. За вказаних обставин, вважає, що вирок є
незаконним та необгрунтованим.
На вирок також надійшла касаційна скарга ОСОБА_10, який не є
учасником процесу і якому постановою суду першої інстанції у
прийнятті касаційної скарги відмовлено.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
захисника ОСОБА_3, підтримавшого доводи поданої ним скарги про
наявність у справі підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1
покарання, пояснення засудженого ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_2,
ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які підтримали доводи касаційної скарги
засудженого про відсутність доказів його вини у скоєнні
інкримінованих йому злочинів, міркування прокурора про законність
й обгрунтованість вироку та необхідність залишення його без зміни,
колегія суддів, перевіривши матеріали справи та обговоривши
обгрунтованість наведених у скаргах доводів, вважає, що касаційна
скарга засудженого задоволенню не підлягає, а касаційна скарга
захисника ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам
справи, стверджується дослідженими у судовому засіданні доказами,
і є правильним. Тому доводи у касаційній скарзі засудженого про
відсутність доказів його вини не можна вважати підставними.
Так, ОСОБА_1, як видно із його показань на допиті в якості
обвинуваченого 11 травня 2006 р. (т.2, а.с. 124-125) за участю
захисника, винним себе в організації і приготуванні до вбивства
двох осіб на замовлення не визнав, але підтвердив факт зустрічі із
ОСОБА_8, у якого просив допомоги розібратись з особами, що мають
прізвиська "IНФОРМАЦIЯ_3" та "IНФОРМАЦIЯ_4". При цьому надав
ОСОБА_8 інформацію про те, якими вони автомобілями користуються,
їх адреси, телефони. Передбачаючи, що на ринку могла знаходитись
зброя, зазначив місце її знаходження. ОСОБА_8 назвав вартість
такої роботи. Iз 15000 доларів США він передав йому в якості
авансу за два рази 3200 доларів.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що обвинувачення
йому зрозуміле, в якому він визнав себе винуватим частково і
побажав дати суду правдиві пояснення. З його показань вбачається,
що у 2005 році він мав певні фінансові стосунки із ОСОБА_9, який
не міг з ним повністю розрахуватися за проведений ремонт офісу у
зв'язку з тим, що у нього виник конфлікт із компаньйонами. У
листопаді він попросив його найти людей, щоби убити компаньйонів.
Він зрозумів, що без позбавлення життя відомих йому компаньйонів
ОСОБА_9 останній з ним не розрахується. У грудні він звернувся до
свого знайомого ОСОБА_11 з проханням найти людей, які можуть
здійснити вбивство. ОСОБА_11 виконав його прохання і домовився про
зустріч із ОСОБА_8, який погодився виконати замовлення за 15 тисяч
доларів США ОСОБА_1 визнавав, що передав задаток 2500 доларів США,
а наступного дня через ОСОБА_11 передав ще 800 доларів. ОСОБА_9
показав йому де проживають ОСОБА_6 і ОСОБА_7. На прохання ОСОБА_8
він показав йому де саме знаходиться прихований пістолет (т. 4,
а.с.46-56).
Iз показань свідка ОСОБА_8 у судовому засіданні вбачається,
що до нього звернувся знайомий на ім'я "ОСОБА_12" і запропонував
роботу за добру винагороду. З цього приводу він зустрівся із
ОСОБА_1, з яким раніше знайомим не був і який запропонував вчинити
вбивство двох осіб. Вартість такого замовлення визначили у 15000
доларів. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що убити потрібно ОСОБА_6 і
ОСОБА_7, яких ОСОБА_1 особисто не знав, але сказав, що вони
"насолили", і назвав їх прізвиська "IНФОРМАЦIЯ_3" і
"IНФОРМАЦIЯ_4". ОСОБА_2 передав йому задаток 2500 доларів, а
наступного дня через "ОСОБА_12" ще 700 доларів. ОСОБА_1 надав йому
інформацію про місце проживання вказаних осіб, їх автомобілі.
ОСОБА_1 їздив разом із ним та показував місця їх проживання, які
помічали на карті міста. На тій-же карті помітили місце, де був
прихований пістолет та набої до нього. На прохання ОСОБА_1
вбивство повинно було бути здійснено у строк до 8 березня 2006 р.
(т. 4, а.с. 56-61).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11, підтвердив,
що на прохання ОСОБА_1 він познайомив його із спортсменом для
високооплачуваної роботи, яким був ОСОБА_8, з яким раніше займався
спортом. Пізніше ОСОБА_1 дав йому 700 доларів і попросив передати
їх ОСОБА_8, нічого не пояснивши. Це сталося у грудні 2005 року (т.
4, а.с. 61-62).
Оцінюючи показання винного під час досудового слідства та у
судовому засіданні, суд обгрунтовано визнав їх достовірними,
оскільки вони були послідовними, суперечностей не містили і
узгоджуються з іншими розглянутими у судовому засіданні доказами.
Так, з даних перегляду і прослуховування легалізованих
матеріалів оперативно-технічних заходів, (проведення
оперативно-технічних засобів санкціонованих апеляційним судом
(т.1, а.с. 79) вбачається, що засуджений дійсно мав зустрічі з
ОСОБА_8 і вів з ним розмови про вбивство двох осіб. Ними спільно
була визначена сума оплати замовлення, а також строки його
виконання. При цьому, ОСОБА_1 надав інформацію про місце
проживання і роботи ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вказав на місце приховання
пістолета "ТТ" та набоїв до нього. Вони також спільно оглядали
карту міста і робили відповідні помітки (т. 2, а.с. 87-107).
Iз даних, що є у протоколі огляду місця події від 19 лютого
2006 року (т. 1, а.с. 39-40, 202-203) вбачається, що у місці
названому ОСОБА_1 ОСОБА_8, було виявлено і вилучено пістолет
системи "ТТ" і 16 набоїв до нього, які відповідно до висновку
судово-балістичної експертизи є придатними до стрільби (т. 1, а.с.
210-212).
Таким чином, посилання у касаційній скарзі засудженого на те,
що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи не
грунтуються на матеріалах справи, суперечать об'єктивним даним, а
тому є безпідставними.
Посилання у касаційній скарзі ОСОБА_1 на те, що його
показання під час досудового слідства, а саме: при дачі показань в
якості обвинуваченого та у судовому засіданні, де він визнавав
себе винуватим у приготуванні вчинення вбивства двох осіб, його
змусили давати невідомі йому особи під час перебування у слідчому
ізоляторі шляхом застосування незаконних методів слідства, як
видно із матеріалів справи ретельно перевірялися і не
підтвердилися.
Матеріали справи містять дані про те, що перебуваючи у
слідчому ізоляторі ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження (т. 1, а.с.
85), але цей факт повно досліджений органами прокуратури (т. 1,
а.с. 86-120) і по ньому прийняте процесуальне рішення (т.1, а.с.
118-119), яке засудженим і його захисником не оскаржене. Перевірка
факту отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не виявила даних, котрі
давалиб підстави вважати, що стосовно ОСОБА_1 застосовувалися чи
могли застосовуватися незаконні методи слідства.
Зокрема, у своїх показаннях під час досудового слідства,
котрі ОСОБА_1 давав у присутності захисника і де він себе
винуватим не визнавав, але не заперечував фактів зустрічей з
ОСОБА_8 та ОСОБА_11, а іншого змісту показань в ході досудового
слідства він не давав, не свідчать про те, що він був вимушений
дати такі показання і не ставлять під сумнів дачу ним показань
добровільно, а не під тиском.
З огляду на наведене слід визнати, що ОСОБА_1 обгрунтовано
засуджено за те, що він був організатором приготування умисного
вбивства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і його дії судом правильно
кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п. 1, 6, 11 ч. 2 ст.
115. та ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У справі зібрано достатньо доказів на підтвердження винності
ОСОБА_1, який відповідно до висновку судово-психіатричної
експертизи (т. 2, а.с. 79-82) визнаний осудною особою. Своє
рішення суд достатньо умитувував, і воно є законним і
обгрунтованим.
Разом із тим, суд першої інстанції достатньо повно дослідивши
матеріали справи і умотивувавши свій висновок щодо доведеності
винності ОСОБА_1 у скоєнні зазначених злочинів, даючи аналіз його
твердженням щодо причетності до скоєння злочинів ОСОБА_9, зробив
висновок щодо непричетності останнього до організації і
приготування вбивства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (абзац 1 і 2 аркуш 9
вироку). Такий висновок суду колегія суддів вважає передчасним і
таким, що не грунтується на матеріалах справи, оскільки матеріали
справи за обвинуваченням ОСОБА_1 не містять жодних даних про
причетність чи непричетність ОСОБА_9 до організації вбивства
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 З огляду на наведене цей висновок суду підлягає
виключенню з вироку.
Відповідно до ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, покарання винній
особі призначається із урахуванням ступеню тяжкості вчинених
злочинів, його особи та обставин, що пом'якшують та обтяжують
покарання, яке має бути необхідним й достатнім для її виправлення
та попередження нових злочинів. При призначенні покарання ОСОБА_1
суд дотримався вимог закону, однак недостатньо урахував те, що
злочин був припинений на стадії його приготування. За таких
обставин, призначене ОСОБА_1 покарання може бути пом'якшене до
мінімальної межі санкції статті, що передбачає відповідальність за
його скоєння, тобто до 10 років позбавлення волі
Керуючись ст.ст. 395, 396, КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково, а
касаційну скаргу з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1
залишити без задоволення.
Вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 6
липня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Пом'якшити покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п.
1, 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з 12 до 10 років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою
власністю. На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів передбачених ч. 3 ст. 27, ч.1 ст. 14, п.п. 1, 6, 11 ч. 2
ст. 115 та ч. 1 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
вважати ОСОБА_1
засудженим на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього
майна, що є його особистою власністю.
Виключити з вироку рішення суду про непричетність до скоєного
ОСОБА_1 злочину ОСОБА_9 (абзац 1 і 2 а.с. 90 т. 4).
У решті вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
від 6 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни
с у д д і:
Жук В.Г. Кравченко К.Т. Мороз М.А.