У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
     Верховного Суду України у складі :
     Головуючого  Синявського О.Г.,
     Суддів    Філатова В.М., Пекного С.Д.
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада  2006
року справу за касаційною скаргою  засудженого  ОСОБА_1  на  вирок
Амур-Нижньодніпровського районного суду  м.  Дніпропетровська  від
09.06.2006  р.  та  ухвалу  апеляційного  суду   Дніпропетровської
області від 31.08.2006 р..
     Цим вироком
     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, громадянин України,  раніше
несудимий на підставі ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     засуджений за ст. 121 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  5  років
позбавлення волі;
     за ст.. 296 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік  обмеження
волі.
     На підставі ст.. 70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів  ОСОБА_1призначено  остаточне   покарання   -   5   років
позбавлення волі.
     Ухвалою  апеляційного  суду  Дніпропетровської  області   від
31.08.2006 р. вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 за  ст.  296
ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         скасований,  а  справа  у  цій  частині
провадженням закрита за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.
     За вироком суду ОСОБА_1 з  урахуванням  внесених  апеляційною
інстанцією змін визнаний винним та засуджений за те, що 24.07.2005
р. приблизно о 4 год. 40 хвил., перебуваючи у  стані  алкогольного
сп"яніння на автомобільній стоянці  на  вул.  Білостоцького  у  м.
Дніпропетровську, розташованої напроти  прохідної  АТ  "Стрілковий
завод", під час сварки, яка переросла  в  бійку,  заподіяв   ножем
потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя
в момент їх заподіяння.
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  порушує  питання  про   зміну
постановлених по справі судових рішень, оскільки, на  його  думку,
під час бійки, яку ініціював потерпілий разом  з  іншими  особами,
він, наносячи ножове поранення,  лише  перевищив  межі  необхідної
оборони, а тому може нести відповідальність за ст.. 124 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Заслухавши  доповідача,  розглянувши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія  суддів  вважає,  що
вона не підлягає до задоволення.
     Відповідно до вимог ст. 22 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
          суд  вжив
всіх передбачених законом  заходів  щодо  повного,  всебічного  та
об"єктивного розгляду справи та дійшов обгрунтованого висновку про
доведеність винності ОСОБА_1  у  вчиненні  злочину,  передбаченого
ст.  121  ч.1  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  обгрунтовуючи   висновки
доказами, ретельно дослідженими в судовому  засіданні,  яким  дана
належна оцінка.
     Викладені  в  скарзі  засудженого  доводи  про  те,  що   він
засуджений за ст. 121 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         необгрунтовано  і
може нести відповідальність лише  за  перевищення  меж  необхідної
оборони, яка була викликана, на думку засудженого,  неправомірними
діями потерпілого, перевірені і визнані безпідставними.
     В  судовому  засіданні  засуджений  не  заперечив,  що  ножем
заподіяв потерпілому декілька ударів у груди.
     З показань  потерпілого  ОСОБА_2,  які  він  дав  в  судовому
засіданні, вбачається, що засуджений під час сварки, яка переросла
в бійку, наносив йому удари в груди.
     Ці показання потерпілого  підтвердили  в  судовому  засіданні
свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, які були очевидцями бійки.
     За даними судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 виявлені тяжкі
тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент  їх  заподіяння.
Підстав сумніватися  у  достовірності  проведених  судово-медичних
експертиз у суду не було підстав,  оскільки  висновки  експерта  є
науково обгрунтованими.
     Аналіз  зібраних  по  справі  доказів  свідчить  про  те,  що
засуджений, наносячи удари потерпілому, діяв з прямим  умислом  на
заподіяння йому тілесних ушкоджень.
     Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно, а  міра  покарання  йому
призначена відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які
б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень
не встановлено.
     Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
     У х в а л и л а :
     У   задоволенні   касаційної   скарги   засудженому   ОСОБА_1
відмовити.
                           С У Д  Д I :
     Синявський О.Г.       Філатов В.М.      Пекний С.Д.