У Х В А Л А
Iменем України
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у
кримінальних справах в складі:
головуючого - судді Синявського О.Г.,
суддів Косарєва В.I., Пекного С.Д.,
прокурора Саленка I.В.,
розглянувши в судовому засіданні 28 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Дніпропетровської області на вирок Новомосковського
міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада
2005 року
в с т а н о в и л а :
зазначеним вироком
ОСОБА_1,( 2001-05 ) (2001-05)
1960 року народження, раніше судимого 23 червня 2004
року за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3
роки позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75,76 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на іспитовий строк 2 роки, -
засуджено за ч.2 ст. 310 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до призначеного
покарання частково
приєднано невідбуте ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком
і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді 3
років 6 місяців позбавлення волі.
У відповідності зі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1
звільнено від відбування призначеного йому за сукупністю вироків
покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки, з покладенням
на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він з травня по липень 2005
року на присадибній ділянці належного йому домоволодіння в с.
IНФОРМАЦIЯ_1 Новомосковського району Дніпропетровської області
незаконно вирощував без мети збуту дикоростучу коноплю у кількості
150 кущів, які у нього були вилучені працівниками міліції 19 липня
2005 року.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку
і направлення кримінальної справи у зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону при призначенні ОСОБА_1
остаточного покарання за сукупністю вироків та невідповідністю
призначеного покарання тяжкості вчиненого ним злочину і даним про
його особу.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання,
перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів знаходить, що подання підлягає
задоволенню.
У відповідності з вимогами ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при
призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості
вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та
обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути
призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та
яке б запобігло вчиненню нею нових злочинів.
Проте суд зазначені вимоги закону належним чином не виконав.
Зокрема, при призначенні засудженому ОСОБА_1 міри покарання
суд не урахував, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
злочин, передбачений ч.2 ст. 310 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за
вчинення якого його засуджено, відноситься до тяжкого злочину.
Крім того, порушуючи вимоги ст. 334 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
суд в мотивувальній частині вироку не навів доводів про
необхідність застосування до засудженого ОСОБА_1 ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
- звільнення від відбування покарання з випробуванням,
враховуючи те, що до нього за попереднім вироком вже
застосовувалося таке звільнення від відбуванням покарання з
випробуванням, але він у період цього випробування знову вчинив
тяжкий злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотиків. До того
ж, як визнав суд, ОСОБА_1 на час вчинення злочину ніде не працював
і ніяких заходів, направлених на працевлаштування, не приймав.
За змістом ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнення від
покарання з випробуванням може застосовуватися до покарання,
призначеного за вироком, у тому числі за сукупністю злочинів чи
сукупністю вироків, однак, суд помилково застосував ст. 75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання за вироком, який входить у
сукупність, після чого призначив остаточне покарання за сукупністю
вироків у порядку, передбаченому ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а
кримінальна справа - направленню на новий судовий розгляд.
В разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину за
викладених у вироку обставин призначене йому покарання із
застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
слід вважати м'яким і
таким, що не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину і даним про
його особу.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
Касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської
області задовольнити.
Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської
області відносно ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу -
направити до того ж суду на новий судовий розгляд.
С У Д Д I:
Синявський О.Г. Косарєв В.I. Пекний С.Д.