У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Кліменко М.Р., Федченка О.С.
за участю прокурора
Брянцева В.Л.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада 2006
року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у
розгляді справи судом першої інстанції, на вирок апеляційного суду
щодо ОСОБА_1.
За вироком апеляційного суду Донецької області від 2 червня
2006 року ОСОБА_1, громадянин України, не судимий згідно ст.89 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
засуджений: за ст. 125 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6
місяців арешту; за ст. 296 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі; за ст. 115 ч.2 п.5 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10
років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів суд визначив ОСОБА_1. остаточне покарання - 10 років і 6
місяців позбавлення волі.
Суд постановив стягнути із засудженого на користь потерпілої
ОСОБА_2 1 510 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди
і 50 000 грн. - моральної.
ОСОБА_1. визнано винуватим у вчиненні злочинів при наступних
обставинах.
11 липня 2005 року, в кафе, розташованому на перехресті пр.
Металургів та Приморського бульвару в м. Маріуполі, приблизно о 00
год. 30 хв., під час вживання спиртних напоїв між засудженим
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт, що переріс у бійку, в ході якої
ОСОБА_3 декілька раз ударив засудженого по тілу та голові.
ОСОБА_1, з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_3, на таксі
поїхав у орендований ним гараж, де взяв мисливську рушницю
МЦ-21-12 дванадцятого калібру, зарядив її магазин п'ятьма
патронами і взяв з собою ще декілька запасних набоїв. Приблизно о
1 год. 50 хв. на указаному автомобілі засуджений повернувся в
кафе. Тримаючи в руках рушницю із зведеним спусковим механізмом,
ОСОБА_1 зайшов у кафе і підійшов до столика, за яким сиділи
потерпілий ОСОБА_4, ОСОБА_3 та інші відвідувачі. Побачивши, що
ОСОБА_4 намагається встати із-за столу, засуджений прикладом
рушниці ударив потерпілого по голові, заподіявши йому фізичний
біль. Після цього, діючи із помсти, з метою вчинення умисного
вбивства ОСОБА_3, усвідомлюючи, що в результаті пострілу можуть
постраждати і інші відвідувачі кафе, які перебували поруч місця
подій, ОСОБА_1 двічі вистрілив із рушниці. Одним із пострілів
засуджений попав у голову ОСОБА_3, заподіявши йому скрізне
вогнепальне поранення голови із заподіянням відкритої
черепно-мозкової травми з розміжченням речовини головного мозку,
від чого смерть ОСОБА_3 настала на місці подій. Потерпілому
ОСОБА_5, який знаходився у зоні ураження, в результаті одного із
пострілів були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили
короткочасний розлад здоров'я, у виді вогнепальних шротових
поранень плеча та грудей. Крім того, в результаті цих дій
засудженого було грубо порушено громадський порядок, оскільки було
порушено відпочинок відвідувачів кафе, а також режим роботи кафе,
яке у зв'язку із зазначеними подіями було закрито з 1 год. 50 хв.
до ранку.
У касаційному поданні прокурор просить вирок скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що
призначене ОСОБА_1. покарання є м'яким і таким, що не відповідає
тяжкості вчиненого ним злочину та даним, які характеризують
засудженого.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання,
пояснення засудженого, який просив подання прокурора залишити без
задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши викладені
у касаційному поданні доводи, колегія суддів вважає, що це подання
підлягає задоволенню.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1. у вчиненні ним
зазначених у вироку злочинів і щодо кваліфікації дій засудженого
за ст.ст.125 ч.2, 296 ч.4, 115 ч.2 п.5 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам і ніким із
учасників судового розгляду не оспорюються.
Що стосується призначення ОСОБА_1. покарання за ці злочини,
то колегія суддів вважає, що вирішення цього питання судом першої
інстанції не відповідає положенням ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Зокрема, обгрунтованими є викладені у поданні доводи про те,
що призначаючи ОСОБА_1. покарання суд недостатньо врахував ступінь
тяжкості скоєного ним злочину - умисного вбивства, вчиненого
способом, небезпечним для життя багатьох осіб, в результаті чого
одну особу було вбито, а іншій - заподіяно тілесні ушкодження.
Також обгрунтовано у поданні ставиться під сумнів визнання
судом першої інстанції за обставини, які пом'якшують покарання те,
що засуджений, як зазначено у вироку, невизнаючи себе винуватим у
вчиненні інкримінованих йому дій, не заперечує, що від його дій
настали суспільно небезпечні наслідки і не заперечує проти
відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди в
розумних межах.
Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1.
покарання дійсно не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів і це
питання вирішено без належного врахування інших положень,
передбачених ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а тому вирок суду
підлягає скасуванню, у зв'язку з м'якістю призначеного покарання,
а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Під час цього розгляду, встановивши винуватість ОСОБА_1. у
вчиненні злочинів, суду першої інстанції слід призначити йому
покарання, яке б відповідало ступені тяжкості цих злочинів та з
врахуванням інших передбачених законом обставин.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок апеляційного суду Донецької області від 2 червня 2006
року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий
розгляд у той же апеляційний суд.
Судді:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Федченко О.С.