У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     Головуючого
     Паневіна В.О.,
     суддів
     Глоса Л.Ф.  та  Кліменко М.Р.,
 
     розглянувши в судовому засіданні в місті Києві  14  листопада
2006 року  кримінальну  справу  за  касаційною  скаргою  захисника
ОСОБА_2 на судові рішення щодо ОСОБА_1, -
 
                           встановила:
     вироком Володарського районного суду Донецької області від 27
жовтня 2005 року
     ОСОБА_1,  IНФОРМАЦIЯ_1  народження,  уродженця  та   мешканця
АДРЕСА_1, раніше не судимого, -
     засуджено за ст. 286 ч. 1  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  1700
гривень  штрафу  з  позбавленням  права   керувати   транспортними
засобами на строк 1 рік.
     На підставі ст. 49 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнено
від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням  строків
давності.
     Судом постановлено стягнути з  ОСОБА_1  на  користь:  ОСОБА_3
2000 гривень на відшкодування  моральної  шкоди;  ОСОБА_4  -  6110
гривень 22  копійок  на  відшкодування  матеріальної  шкоди,  2000
гривень на відшкодування моральної шкоди, 550 гривень  за  надання
юридичної допомоги та  340  гривень  за  проведення  товарознавчої
експертизи.
     Ухвалою Апеляційного суду Донецької  області  від  23  грудня
2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
     ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за  те,  що  він  26
грудня 1999 року близько  14-ої  години,  керуючи  автомобілем  та
їдучи по АДРЕСА_2  у  світлу  пору  доби,  на  обледенілій  дорозі
допустив порушення Правил  дорожнього  руху  України  -  не  обрав
безпечної  швидкості  руху  транспортного  засобу  та  не   оцінив
належним чином обстановки, внаслідок чого зіткнувся з  автомобілем
під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному  напрямку.  Під
час  цієї  дорожньо-транспортної  події  пасажири  автомобіля  під
керуванням  ОСОБА_5.  -  ОСОБА_4  та  ОСОБА_3  отримали  середньої
тяжкості тілесні ушкодження.
     У касаційній скарзі захисника ОСОБА_2 порушується питання про
скасування постановлених у справі судових рішень з направленням її
на додаткове розслідування. Свою вимогу він  обгрунтовує  тим,  що
докази зібрані у справі з порушенням вимог процесуального  закону,
вони є  сфальсифікованими,  що  потягло  за  собою  неправильність
висновків  автотехнічних  та  інших  експертиз.  Вказує,  що   при
розгляді  справи  апеляційною   інстанцією   зазначені   порушення
залишилися поза увагою.
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали кримінальної справи  та  обговоривши  доводи
касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав  для  внесення
справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.
     Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину  підтверджена  сукупністю
зібраних по справі,  вірно  оцінених  та  обгрунтовано  покладених
судом  в  основу  вироку  доказів,  зокрема,  показаннями   самого
ОСОБА_1, в яких він  не  заперечував  факту  дорожньо-транспортної
пригоди за його участі, показаннями свідка ОСОБА_5. - водія іншого
транспортного  засобу,  який  детально  розповів   про   обставини
вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_1,
показаннями свідків ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  які  перебували  в  момент
пригоди в автомобілі під керуванням ОСОБА_5.  та  були  очевидцями
пригоди, даними протоколів огляду місця події, відповідно до якого
було встановлено обставини вчинення дорожньо-транспортної  пригоди
та зафіксовано сліди  цієї  події,  даними  протоколу  відтворення
обстановки  та  обставин  події,  даними  висновків  автотехнічних
експертиз, відповідно до яких встановлено порушення  вимог  Правил
дорожнього руху України ОСОБА_1 та  наявність  причинного  зв'язку
між його діями та пригодою, що сталася, висновками судово-медичних
експертиз  про  характер  та  локалізацію  спричинених  потерпілим
тілесних ушкоджень, іншими доказами.
     Уся сукупність  зібраних  по  справі  доказів  була  ретельно
проаналізована судом,  що  дало  можливості  дійти  обгрунтованого
висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Тому
доводи  скарги  ОСОБА_1  про  незаконність   його   засудження   є
безпідставними. Посилання у скарзі  про  фальсифікацію  матеріалів
справи колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на  увагу.
Матеріалами кримінальної справи не підтверджено того, що докази  у
справі  зібрані  з  порушення   вимог   кримінально-процесуального
законодавства України.  Зокрема,  судові  експертизи  проведено  у
відповідності  до  вимог  закону,  тому  вони  правильно   визнані
належними джерелами доказів та покладені в основу вироку.
     Кваліфікація  дій  ОСОБА_1  за  ст.  286  ч.  1  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною, йому правильно було призначено покарання
та звільнено від кримінальної відповідальності.
     Судове рішення апеляційного суду,  який  розглядав  справу  в
апеляційному порядку також відповідає вимогам закону, вважати його
незаконним у колегії суддів підстав немає.
     Не вбачаючи передбачених  ст.  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підстав для скасування або зміни судових рішень  щодо  ОСОБА_1  та
керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
 
                         У Х В А Л И Л А:
     Відмовити в задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_2 в
інтересах ОСОБА_1,  засудженого  вироком  Володарського  районного
суду Донецької області від 27 жовтня 2005 року.
 
                            С у д д і:
              Паневін В.О.  Глос Л.Ф.  Кліменко М.Р.