У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     Колегія суддів  Судової  палати  Верховного  Суду  України  у
кримінальних справах у складі:
 
     головуючого - судді
     Синявського О.Г.,
     суддів
     Пекного С.Д., Федченка О.С.,
 
     розглянувши в судовому засіданні в  м.  Києві   14  листопада
2006 року кримінальну справу за  касаційною   скаргою  засудженого
ОСОБА_1 О.  на  вирок  Краснолуцького  міського  суду   Луганської
області від  10  серпня  2005  року  і  ухвалу  апеляційного  суду
Луганської області від 21 жовтня 2005 року,  в с т а н о в и л а :
     вироком суду
     ОСОБА_1,   IНФОРМАЦIЯ_1,   раніше   неодноразово    судимого,
останнього разу 15 листопада 1995 року за ч.3 ст. 81,  ч.ч.  2,  3
ст. 140, 43 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 7  років  позбавлення  волі,
звільненого  29  листопада   2001   року   за   відбуттям   строку
покарання, -
     засуджено:
     · за ч.1 ст.263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки  позбавлення
волі;
     · за ч.4 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки позбавлення
волі.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_1
     визначено  остаточне  покарання  у  виді  3  років  1  місяця
позбавлення волі.
     ОСОБА_1 засуджено за те, що він у травні 2003 року,  працюючи
прохідником на шахті ім. "Iзвестий" у м. Красний Луч  на території
забою підібрав невикористану вибухову речовину і електродетонатор,
які незаконно зберігав за місцем свого  проживання  у  м.  Красний
Луч.
     16  квітня  2005  року,  близько  1  години  ночі,   ОСОБА_1,
перебуваючи  у  стані  алкогольного  сп'яніння,  за  місцем  свого
проживання виготовив вибуховий пристрій, який приніс до АДРЕСА_1 і
з  хуліганських   спонукань,   проявляючи   особливу   зухвалість,
встановив пристрій на підвіконні другого поверху і підірвав  його,
заподіявши потерпілому ОСОБА_2  матеріальну шкоду на суму 130 грн.
     В апеляційному порядку  вирок залишено без зміни.
     В  касаційній  скарзі  засуджений  ОСОБА_1  просить,  як   це
випливає з її змісту, про скасування судових рішень щодо  нього  і
направлення справи на нове розслідування,  оскільки  він  вказаних
злочинів не вчиняв, а докази  про  його  причетність  до  вчинення
вибуху, у тому числі і  щодо знайдених за місцем  його  проживання
вибухової   речовини   і    електродетонаторів,     фальсифіковані
працівниками міліції.
     Вислухавши  доповідача,  перевіривши   матеріали   справи   і
обговоривши доводи скарги, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна
скарга задоволенню не підлягає.
     Як видно з матеріалів справи, висновок суду  про  доведеність
вчинення засудженим незаконного  придбання,  зберігання  вибухових
речовин і незаконне виготовлення вибухового пристрою,  вчинення  з
використанням вибухового пристрою хуліганських дій за викладених у
вироку  обставин  стверджується  наведеними  у  вироку   доказами,
дослідженими судом і яким дана належна оцінка.
     Зокрема, сам засуджений в судовому засіданні визнав  вчинення
ним вказаних злочинів, під час досудового слідства  і  в  судовому
засіданні детально і послідовно розповів  про  обставини  вчинення
цих злочинів, а достовірність його показань про обставини події та
про  спонукання,  якими  він  керувався  при  організації  вибуху,
ствердили під час досудового слідства потерпілий  ОСОБА_2,  свідки 
ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та інші.
     Факт вилучення у будинку за місцем проживання ОСОБА_1 частини
вибухової речовини, яка входила  до  складу  вибухового  пристрою,
який він підірвав, стверджено даними протоколу  огляду  будинку  і
вилучення речовини, яка за висновком вибухотехнічної експертизи  є
аммонітом, який використовується у промисловості. зокрема під  час
вибухових робіт на шахтах.
     Кваліфікація дій ОСОБА_1 за  ч.1  ст.263,  ч.  4  ст.296   КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є  правильною,  а  призначене  йому  покарання
відповідає тяжкості вчинених ним злочинів і даним про його особу.
     Твердження засудженого у касаційній скарзі про  фальсифікацію
матеріалів справи не  відповідають  фактичним  обставинам  справи,
встановленим судом, і  показанням самого  засудженого  в  судовому
засіданні і під час досудового  слідства,  достовірність  яких  не
викликає сумнівів.
     Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть
скасування вироку по справі, не встановлено.
     З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави  для
призначення  справи  до  касаційного   розгляду   з   обов'язковим
повідомленням зазначених у ст. 384 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          осіб
відсутні.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів -
     у х в а л и л а :
     У   задоволенні   касаційної   скарги   засудженому   ОСОБА_1
відмовити.
     С У Д Д I:
     Синявський О.Г.     Пекний С.Д.      Федченко О.С.