У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Короткевича М.Є.,
суддів
Нікітіна Ю.I. та Стрекалова Є.Ф.,
за участю прокурора захисника
Сухарєва О.М., ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2
на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Iванківського районного суду Київської області від 3
серпня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів
судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської
області від 5 жовтня 2005 року,
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
не судимого,
засуджено за ст. 265 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
його
звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим
строком на 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених
ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 16-17 червня 2004 року
у с. Заліссі в зоні відчуження Чорнобильської АЕС без
передбаченого законом дозволу придбав металобрухт з небезпечним
для життя і здоров'я людини рівнем радіоактивного забруднення,
який переніс та зберігав за місцем свого проживання у АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, зазначаючи, що
висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що щодо
нього неправильно застосовано кримінальний закон, що у справі
допущено неповноту і однобічність досудового і судового слідства,
просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення і справу
закрити .
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його
захисника ОСОБА_1, які підтримали доводи касаційної скарги і
просили скасувати постановлені у справі судові рішення і справу
направити на нове розслідування, думку прокурора, який згодився
із їх доводами і також просив направити справу після скасування
судових рішень на нове розслідування, перевіривши матеріали справи
та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
вона підлягає частковому задоволенню.
Iз матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з
постановленим вироком, захисник ОСОБА_1 та засуджений ОСОБА_2
подали на нього апеляції, які було розглянуто апеляційним судом і
залишено без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
в
апеляційній ухвалі має бути зазначена суть апеляції та докладні
мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляції без задоволення
в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через
які апеляцію визнано необгрунтованою.
Проте, апеляційний суд ці вимоги закону належним чином не
виконав.
Як убачається із вироку Iванківського районного суду від 3
серпня 2005 року, суд на обгрунтування того, що ОСОБА_2 вчинив
зазначений злочин, навів показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ін. про обставини виявлення
в господарстві ОСОБА_2 брухту кольорових металів та висновок
радіологічної експертизи про те, що цей брухт має радіоактивне
забруднення, та інші документи.
У поданих на вирок апеляційних скаргах захисника ОСОБА_1 та
засудженого ОСОБА_2 детально викладалось, чому вони не
погоджуються з висновками суду першої інстанції, й зокрема,
зазначалось про недоведеність умислу засудженого на незаконне
поводження з радіоактивними матеріалами.
Тобто, на обгрунтування своїх вимог захисник та засуджений
навели доводи, які заслуговували на увагу і мали бути ретельно
перевірені апеляційним судом.
Однак, апеляційний суд не виконав вимог закону, розглянувши
справу, доводів захисника та засудженого належним чином не
перевірив і, залишаючи їх без задоволення, в ухвалі не дав на них
відповіді, не зазначив підстави, через які вони визнані
необгрунтованими, не спростував їх, а обмежився лише переліченням
доказів, показань свідків та документів, які вже наведені у
вироку суду першої інстанції.
При цьому апеляційний суд не дав відповіді на всі доводи
апеляційних скарг, і серед них захисника ОСОБА_1 про те, що
ОСОБА_2 зберігав у своєму дворі не радіоактивні матеріали, а
металобрухт, тому в його діях не було умислу саме на придбання чи
зберігання радіоактивних матеріалів.
Тому ухвалу апеляційного суду не можна вважати обгрунтованою.
Зазначені обставини, а з ними пов'язана обгрунтованість
засудження ОСОБА_2 за зазначеною статтею, дають підстави
вважати, що висновки колегії суддів апеляційного суду про те, що
ОСОБА_2 вчинив незаконне поводження з радіоактивними
матеріалами, є суперечливими, дещо передчасними і не
мотивованими, а ухвалу суду - такою, що не відповідає вимогам ст.
377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
З огляду на це та з урахуванням положень ст. 398 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.
Оскільки прокурором, засудженим та його захисником у
судовому засіданні заявлено клопотання про направлення справи на
нове розслідування, колегія суддів вважає можливим його
задовольнити.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 394 -396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 частково задовольнити.
Вирок Iванківського районного суду Київської області від 3
серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 5
жовтня 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити
прокурору на нове розслідування.
Судді:
Короткевич М.Є. Нікітін Ю.I. Стрекалов Є.Ф.