У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Кліменко М.Р. і Глоса Л.Ф.,
за участю прокурора
Кравченко Є.С.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
брав у участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок
Iзяславського районного суду Хмельницької області від 14 лютого
2006 року щодо ОСОБА_1.
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_1,
раніше судимого: 22.07.2002 року за ч.1 ст.185, ч.2 ст. 296,
ст.196, ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки 6 місяців
позбавленні волі з випробуванням і іспитовим строком на 2 роки,
- за ч. 4 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням
ст.69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання за цим
вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком
Iзяславського районного суду Хмельницької області від 22.07.2002
року і остаточно призначено покарання у виді 1 року 6 місяців
позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він у першій декаді вересня
2002 року за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_2 проникли у
хлів господарства ОСОБА_3 у с. Припутні Iзяславського району,
звідки таємно викрали гроші і майно останнього у великих розмірах
на загальну суму 6100 грн.
ОСОБА_2. за цей злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, засуджений вироком Iзяславського районного суду
Хмельницької області від 25 вересня 2003 року, який набрав
законної сили.
У апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалась.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді
справи судом першої інстанції, просить вирок щодо ОСОБА_1
скасувати внаслідок м'якості призначеного йому покарання з
направленням справи на новий судовий розгляд. Посилається на те,
що суд безпідставно застосував до ОСОБА_1 ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і за сукупністю вироків призначив йому покарання з
порушенням вимог ч. 4 ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання
підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, у суду були підстави для
застосування ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначення ОСОБА_1
покарання нижче від найнижчої межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, але призначене йому покарання у виді 1 року 6 місяців
позбавлення волі, за умови доведеності його вини у вчиненні цього
злочину, є за розміром невиправдано м'яким.
Крім того, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд допустив
порушення вимог ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Відповідно до ч.4 ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточне
покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання,
призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини
покарання за попереднім вироком, якою вважається весь строк
покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням.
Цих вимог закону суд не дотримав.
Як видно зі справи, ОСОБА_1 був засуджений вироком
Iзяславського районного суду Хмельницької області від 22.07.2002
року за ч.1 ст.185, ч.2 ст. 296, 196 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2
роки 6 місяців позбавлення волі, і це покарання слід вважати
невідбутим за попереднім вироком.
З огляду на викладене, при визнанні ОСОБА_1 винним у вчиненні
злочину і призначенні йому покарання за сукупністю вироків суду
належало керуватися ч. 4 ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і
призначити засудженому покарання за розміром більше, ніж 2 роки 6
місяців позбавлення волі, і більше, ніж покарання за новий злочин.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вирок
Iзяславського районного суду Хмельницької області від 14.02.2006
року щодо ОСОБА_1 внаслідок неправильного застосування
кримінального закону та м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання
підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий
розгляд.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав у участь у розгляді
справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Iзяславського районного суду Хмельницької області від
14.02.2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
С у д д і:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Глос Л.Ф.