У Х В А Л А
Iменем України
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Косарєва В.I., Школярова В.Ф.
та прокурора
Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 6 вересня 2005
року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2005 року.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 6 вересня
2005 року
ОСОБА_1,громадянина України, раніше двічі судимого,
засуджено: - за ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8
років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою
власністю;
- за ч. 2 ст. 153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю цих
злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді 8 років 6
місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його
особистою власністю.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2005 року
вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 19 травня
2005 року, приблизно о 23-й год. 45 хв., перебуваючи у стані
алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою із двома
невстановленими слідством особами, знаходячись біля кіоску поруч з
АДРЕСА_1, вчинив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_2., під час
якого з допомогою ножа для різання паперу, ударів ногами та
застосування іншого фізичного насильства, заволоділи майном
потерпілого на загальну суму 1352 грн. 50 коп., заподіявши йому
черепно-мозкову травму та інші тілесні ушкодження, що спричинили
короткочасний розлад його здоров'я.
Крім того, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з тими ж
особами, із застосуванням фізичного насильства, вчинили щодо
ОСОБА_2 певні дії сексуального характеру, спрямовані на
задоволення статевої пристрасті неприродним способом, зокрема,
вони зняли з потерпілого брюки, намагалися ввести статевий орган в
рот та задній прохід. Зазначені злочинні дії були припинені у
зв'язку з появою на місці вчинення злочину працівників міліції.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, за її змістом,
просить пом'якшити призначене покарання, але посилається на те, що
у справі неправильно встановлені фактичні обставини, зокрема, що
відсутні докази попередньої змови на вчинення злочинів та те, що
висновки судово-цитологічної експертизи не носять категоричного
характеру. Справу просить розглянути з його участю.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про часткове
задоволення касаційної скарги та перекваліфікацію дій засудженого
з ч. 2 ст. 153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 153
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а в решті про залишення судових рішень без
зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
засудженого підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду
про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених
судом і викладених у вироку, грунтуються на показаннях потерпілого
ОСОБА_2., свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а також даних протоколів
огляду місця події, вилучення та огляду ножа, висновках
судово-цитологічної та судово-медичних експертиз, яким суд дав
належну оцінку у вироку. Сам засуджений у судовому засіданні також
не заперечував своєї причетності до вчинених злочинів разом із
двома невстановленими слідством особами.
Разом із тим, доводи засудженого про те, що у справі відсутні
докази вчинення ним злочинів за попередньою змовою із двома
невстановленими слідством особами, спростовуються як послідовними
показаннями потерпілого ОСОБА_2., свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3, так і
показаннями самого ОСОБА_1 під час досудового слідства та у
судовому засіданні. Тому вказані доводи колегія суддів вважає
безпідставними.
Обгрунтовані також висновки суду про те, що саме ОСОБА_1 під
час вчинення злочинів заподіяв потерпілому тілесні ушкодження
ножем для різання паперу. Окрім показань потерпілого висновки суду
в цій частині підтверджені висновками судово-медичної та
судово-цитологічної експертиз.
Тому правильно встановивши фактичні обставини справи
вчиненого розбою, суд вірно кваліфікував злочинні дії засудженого
ОСОБА_1 в цій частині за ст. 187 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом із тим, як видно із матеріалів справи, злочинні дії
засудженого та двох невстановлених слідством осіб, спрямовані на
насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом,
не були доведені до кінця у зв"язку з тим, що потерпілий вчинив їм
опір та тому, що на місці події з"явилися працівники міліції, які
із трьох злочинців затримали ОСОБА_1 Тобто, суд у вироку визнав,
що вказаний злочин не було доведено до кінця з причин, що не
залежали від волі винних, але безпідставно кваліфікував злочинні
дії засудженого як закінчений злочин.
За таких обставин злочинні дії засудженого в цій частині
підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст. 153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Що ж стосується доводів засудженого про суворість
призначеного йому покарання, то підстав для його пом"якшання, у
тому числі з урахуванням рішення колегії про перекваліфікацію,
немає, оскільки покарання засудженому призначено відповідно до ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
з урахуванням тяжкості злочинів та особи
засудженого. Призначене покарання є необхідним та достатнім для
виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.
Участь засудженого у розгляді справ за рішеннями судів, що
набрали законної сили, діючим кримінально-процесуальним законом не
передбачено, у зв"язку з чим клопотання засудженого в цій частині
задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 6 вересня
2005 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2005
року щодо ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст.
153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 153 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і за цим законом призначити йому покарання у виді 5
років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст.15, ч. 2
ст. 153 та ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, визначити ОСОБА_1
остаточне покарання у виді 8 років 6 місяці позбавлення волі.
С У Д Д I :
Міщенко С.М. Косарєв В.I. Школяров В.Ф.