У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів
Кривенди О.В., Мороза М.А.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 9 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на судові рішення щодо нього.
Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від
24 червня 2003 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше неодноразово судимого, востаннє 17 червня 1998
року за ч. 3 ст. 140 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки шість місяців позбавлення волі,
засуджено:
- за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на одинадцять років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на десять років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік
обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань
остаточно визначено ОСОБА_1 покарання - тринадцять років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою
власністю.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, вирок щодо якого у
касаційному порядку не оскаржений і касаційного подання щодо нього
не внесено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 вересня
2003 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні таких злочинів.
7 вересня 2002 року приблизно о 22-й год. 40 хв. він, ОСОБА_2
та особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження, за
попередньою змовою між собою, перебуваючи в АДРЕСА_1, вчинили
напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я
потерпілого, на ОСОБА_3 з метою заволодіння його автомобілем і
майном та заволоділи автомобілем "Мерседес-Бенц" НОМЕР_1 вартістю
135 000 гривень, майном потерпілого на загальну суму 9 462,79
гривень, а також його особистими документами.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що він не
причетний до вчинення інкримінованих йому злочинів, посилається на
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
однобічність та неповноту досудового і судового слідства, істотні
порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне
застосування кримінального закону, а також вказує на порушення
його права на захист та застосування щодо нього недозволених
методів досудового слідства.
Засуджений також стверджує, що у справі не досліджені всі
обставини, які мають значення для прийняття правильного рішення, а
вирок грунтується на суперечливих показаннях потерпілого, який
його обмовляє. Просить скасувати судові рішення щодо нього, а
справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія
суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у
вироку злочинних дій грунтується на доказах, зібраних у
встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні,
належно оцінених судом, і є обгрунтованим. Цей висновок, зокрема,
грунтується на показаннях засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на
досудовому слідстві щодо обставин вчинення ними заволодіння
автомобілем потерпілого та його майном, потерпілого ОСОБА_3 про
те, що 7 вересня 2002 року в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та інші особи
вчинили на нього напад та заволоділи його автомобілем, майном та
грошима. Ці показання також узгоджуються з протоколами огляду
місця події, впізнання, в ході якого ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_1 як
особу, що вчинила на нього напад, відтворення обстановки та
обставин події за участю засудженого ОСОБА_1, висновком судово -
медичної експертизи щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та
судово - біологічної експертизи, а тому доводи касаційної скарги
про непричетність ОСОБА_1 до вчинення злочинів, за які його
засуджено, колегія суддів вважає безпідставними.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 289 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та ч. 3
ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді
були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало
істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі
особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому
колегія суддів вважає, що доводи скарги засудженого ОСОБА_1 про
однобічність та неповноту досудового і судового слідства, а також
про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є
безпідставними.
Також необгрунтованими є доводи засудженого про порушення
його права на захист, оскільки як на досудовому слідстві так і в
судовому засіданні інтереси ОСОБА_1 захищав адвокат ОСОБА_4.
При перевірці справи в касаційному порядку не встановлено
також даних, які б свідчили про застосування до засудженого
недозволених методів слідства, а тому доводи скарги в цій частині
колегія суддів також вважає необгрунтованими.
Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно
розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і
справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1 в
касаційному порядку не виявлено.
Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого
відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи
до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України, -
у х в а л и л а :
Відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого
ОСОБА_1.
судді:
Кравченко К.Т. Кривенда О.В. Мороз М.А.