У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого  Коновалова В.М.,

     суддів   Селівона О.Ф., Скотаря А.М.

     розглянула в судовому засіданні 9 листопада 2006  року  в  м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на  вирок  Комсомольського  районного  суду  м.  Херсона  від   15
листопада 2005 року та ухвалу  колегії  суддів  судової  палати  у
кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області  від  7
лютого 2006 року щодо нього.

     Цим вироком   ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     IНФОРМАЦIЯ_2,

     раніше неодноразово судимого,

     останнього разу 26.03.2004р.

     за ч.3 ст.186, ст.69, ст.15-ч.3 ст.185,

     ст.69, ст.70  КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        

     на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,

     звільненого 02.09.2004р. за відбуттям покарання,

     засуджено:

     - за ч.3 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3  роки  6  місяців
позбавлення волі;

     - за ч.3 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки  позбавлення
волі;

     - за ч.1 ст.309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1  рік  позбавлення
волі.

     На  підставі  ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення
волі.

     Прийнято рішення щодо заявлених  цивільних  позовів,  речових
доказів та судових витрат.

     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
Апеляційного суду Херсонської області від 7 лютого 2006 року вирок
щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

     Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у  вчиненні  таких
злочинів.

     У  грудні  2004  року  -  травні  2005  року  ОСОБА_1,  діючи
повторно, з проникненням у житло в м. Херсоні, таємно викрав майно
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  на  суми  відповідно  3330
грн., 1100 грн. і 1370 грн.

     У лютому 2005 року ОСОБА_1, діючи повторно, з проникненням  у
житло в м. Херсоні, погрожуючи потерпілому  ОСОБА_5  застосуванням
насильства, яке не є  небезпечним  для  його  життя  чи  здоров'я,
відкрито викрав його майно на суму 3699 грн.

     У невстановлений слідством час ОСОБА_1  незаконно  придбав  і
зберігав без мети збуту за місцем свого проживання  в  м.  Херсоні
особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс  висушений  вагою
5,9  г,  який  в  липні  2005  року  був  виявлений  і   вилучений
працівниками міліції.

     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення
щодо нього скасувати, а справу направити  на  нове  розслідування,
мотивуючи тим, що йому не було надано право виступити в дебатах  і
з останнім словом. Посилається на те, що погодився  на  скорочений
розгляд справи під впливом головуючого, вирок  оголошено  йому  не
повністю і за відсутності прокурора  та  секретаря.  Зазначає,  що
апеляційний  суд  залишив  поза  увагою  порушення  судом   першої
інстанції вимог кримінально-процесуального закону.

     Заслухавши доповідь судді, перевіривши  матеріали  справи  та
обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  колегія  суддів   дійшла
висновку, що у її задоволенні необхідно відмовити.

     Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за
які його  засуджено,  та  правильність  кваліфікації  його  дій  у
касаційній скарзі не заперечується.

     Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог  ст.  65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з урахуванням ступеня  тяжкості  вчинених  ним
злочинів, даних про його особу та конкретних обставин справи.

     Як  убачається  з  матеріалів  справи,ОСОБА_1  винність  свою
визнавав  повністю,  погодився  з  думкою  прокурора  про  судовий
розгляд справи в порядку, передбаченому  ч.3  ст.299  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , і наслідки такого розгляду справи йому роз'яснено.

     Твердження у касаційній скарзі ОСОБА_1 про те, що судом  йому
не було надано права виступити в дебатах і з  останнім  словом,  є
безпідставними і спростовуються даними, що містяться  у  протоколі
судового засідання (а.с. 295).

     Iз матеріалів справи також убачається, що вирок проголошено з
дотриманням вимог ст. 341 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         (а.с. 295,  312,
313), а відсутність прокурора при оголошенні вироку не  може  бути
підставою для скасування його.

     Крім того, апеляційний суд, розглядаючи справу  за  апеляцією
ОСОБА_1,  перевірив  викладені  в  ній  доводи,  які  за   змістом
аналогічні доводам касаційної скарги, і визнав їх  безпідставними.
Колегія суддів знаходить це рішення апеляційного суду правильним.

     Iстотних порушень  вимог  кримінально-процесуального  закону,
які б могли бути підставою для скасування або зміни  постановлених
у даній справі судових рішень, не виявлено.

     Таким чином, підстав для призначення кримінальної  справи  до
касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених  у  ст.  384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.

     Враховуючи  наведене,   керуючись   ст.   394   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     у   задоволенні   касаційної   скарги   засудженого   ОСОБА_1
відмовити.

                              Судді:

     Коновалов В.М.  Селівон О.Ф.  Скотарь А.М. 

     З оригіналом згідно:

     Суддя Верховного Суду України  О.Ф.Селівон