У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого
Скотаря А.М.
суддів
Селівона О.Ф. і Коновалова В.М.
прокурора
Сорокіної О.А.
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 листопада 2006
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Херсонської області.
Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від
27 квітня 2005 року
ОСОБА_1,
1968 року народження, судимості не має,
засуджено за ч.1 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами на 2 роки.
На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2
роки.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16.10.2004 р. у
IНФОРМАЦIЯ_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2101, державний номер
НОМЕР_1, порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України,
унаслідок чого керований ним автомобіль зіткнувся з автомобілем
Мерседес Бенц, державний номер НОМЕР_2, в результаті чого водій
ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У касаційному поданні прокурор, посилаючись на
безпідставність звільнення ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
від додаткового покарання у виді позбавлення права
керувати транспортними засобами, просить вирок скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала
подання, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи
подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з
таких підстав.
Твердження прокурора у касаційному поданні про
безпідставність звільнення ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
від додаткового покарання у виді позбавлення права
керувати транспортними засобами грунтується на законі та
матеріалах справи.
Відповідно до статей 75 і 77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
розcяснень, що містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду
України №7 ( v0007700-03 ) (v0007700-03)
від 24.10.2003 р. "Про практику
призначення судами кримінального покарання", суд має право
звільнити від відбування покарання з випробуванням тільки тих
осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження
(для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення
волі на строк не більше п'яти років. Звільнити з випробуванням
засуджену особу від відбування іншого виду покарання або
позбавлення волі на строк понад п'ять років суд не вправі. При
звільненні з випробуванням від відбування основного покарання суд
відповідно до ст. 77 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
може призначити
додаткові покарання: штраф (за умови, що він передбачений санкцією
закону, за яким засуджується особа); позбавлення права обіймати
певні посади або займатися певною діяльністю; позбавлення
військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного
класу. Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що
суд зазначає в резолютивній частині вироку.
Ці вимоги закону й роз'яснень Пленуму Верховного Суду України
судом не враховано.
Як убачається з матеріалів справи, суд призначив ОСОБА_1 за
ч.1 ст.286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
основне покарання у виді 2 років
обмеження волі й додаткове у виді - позбавлення права керувати
транспортними засобами на 2 роки й звільнив його на підставі ст.75
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування цих покарань з
випробуванням.
Отже, суд неправильно звільнив ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування додаткового покарання у виді
позбавлення права керувати транспортними засобами, тобто допустив
неправильне застосування кримінального закону, що згідно зі ст.
398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
є безумовною підставою для скасування
судового рішення.
Керуючись статтями 395 і 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Херсонської області
задовольнити.
Вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 27
квітня 2005 р. щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд.
С У Д Д I :
СКОТАРЬ А.М. КОНОВАЛОВ В.М. СЕЛIВОН О.Ф.