У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Верещак В.М.
суддів
Пивовара В.Ф. і Редьки А.I.
за участю прокурора
Саленка I.В.
розглянула в судовому засіданні 9 листопада 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на
постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від
3 жовтня 2005 року, якою кримінальну справу щодо
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
судимого 18 листопада 2004 року
за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки
позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільненого від відбування покарання
з випробуванням на один рік шість місяців,
за ч. 1 ст. 310 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
закрито на підставі ч.
2 ст. 11 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за малозначністю, з направленням
матеріалів справи до Артемівського РВ УМВС України в Донецькій
області для вирішення питання про притягнення його до
адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він у середині квітня 2004
року на земельній ділянці біля власного будинку в IНФОРМАЦIЯ_2
незаконно посіяв і вирощував до 22 червня 2005 року 20 рослин
коноплі.
Суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1а, хоча формально і
містять ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, але через малозначність не становлять суспільної
небезпеки, оскільки не заподіяли і не могли заподіяти істотної
шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, тому
закрив кримінальну справу щодо нього на підставі ч. 2 ст. 11 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати постанову
щодо ОСОБА_1, а справу - направити на новий судовий розгляд.
Вказує, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи і,
не врахувавши всіх даних про особу ОСОБА_1, безпідставно закрив
кримінальну справу щодо нього.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора,
який підтримав касаційне подання і просив скасувати постанову щодо
ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд,
перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає
задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
діяння не розцінюється як злочин у тому разі, якщо воно хоча
формально і містить ознаки злочину, але не становить суспільної
небезпечності через свою малозначність, тобто воно не заподіяло і
не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі,
суспільству або державі.
Тому при вирішенні питання про звільнення особи від
кримінальної відповідальності за малозначністю, суд має виходити
із сукупності всіх обставин, які мають значення для справи, у тому
числі тих даних, які характеризують особу обвинуваченого, при
цьому вказати у своєму рішенні, в чому конкретно виявилася
малозначність вчиненого діяння, і чому, на думку суду, такі дії не
становлять суспільної небезпеки.
Iз постанови суду видно, що ОСОБА_1 притягався до
кримінальної відповідальності за те, що він у період з середини
квітня 2004 року до 22 червня 2005 року на власній присадибній
ділянці незаконно посіяв і вирощував 20 рослин коноплі.
Посилаючись у своєму рішенні на малозначність такого діяння
та обгрунтовуючи відсутність суспільної небезпеки, суд зазначив,
що ОСОБА_1 виростив незначну кількість рослин коноплі з метою
використання їх в господарських цілях.
Такий висновок місцевого суду викликає сумнів у колегії
суддів, оскільки він суперечить тим даним, які містяться у
висновку судово-криміналістичної експертизи, про вилучення в
господарстві ОСОБА_1 20 кущів коноплі вагою 400 гр. (а.с. 13), у
той час як незначним розміром невисушеного каннабісу вважається
лише 25 гр.
Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_1 раніше судимий, вчинив
діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, у період іспитового строку, встановленого
йому вироком від 18.11.2004 року, незаконним вирощуванням конопель
займався впродовж тривалого часу - більше одного року.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи,
викладені в касаційному поданні прокурора, про необхідність
скасування постанови щодо ОСОБА_1 є слушними і підлягають
задоволенню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під
час якого суду необхідно повно і всебічно перевірити зазначені
обставини та прийняти в ній обгрунтоване і законне рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
ухвалила:
Касаційне подання прокурора задовольнити.
Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області
від 3 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу -
направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Пивовар В.Ф. Редька А.I. Верещак В.М.