5-4911км06 Про скоєння умисного тяжкого тілесного ушкодження - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 вересня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області від 8 грудня 2005 року,

IНФОРМАЦIЯ_1

не судимого,

за ст. 121 ч. 2 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі,

за ст. 122 ч. 1 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі,

за ст. 296 ч. 4 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі,

а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 19 лютого 2002 року він разом з особами, кримінальну справу щодо яких виділено в окреме провадження, на Центральному ринку в м. Миколаєві групою осіб вчинив хуліганство із застосуванням предметів, спеціально пристосованих та заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, що супроводжувалося особливої зухвалістю, зокрема, застосовуючи ножа і металевий прут, напав на торгуючих на ринку братів ОСОБА_2, побив їх, пошкодив товар на суму 2900 грн. та спричинив ОСОБА_3 умисне тяжке тілесне ушкодження, а ОСОБА_2 - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, зазначаючи, що винність його не доведена, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що у справі допущено неповноту і однобічність досудового і судового слідства та істотне порушення кримінально-процесуального закону, оскільки не було проведено впізнання його, у судових засіданнях постійно змінювалися прокурори, просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення з поверненням справи на додаткове розслідування або змінити їх і пом'якшити йому покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.

Доводи у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що його винність у вчиненні групою осіб хуліганства із застосуванням заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень предметів, у спричиненні в групі осіб зазначеної тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим не доведена, є безпідставними.

Ці його твердження були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій і спростовані наведеними у їх судових рішеннях доказами.

Зокрема, до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів суд дійшов на підставі показань самого засудженого, який не заперечував, що 19 лютого 2002 року разом із іншими особами був на Центральному ринку в м. Миколаєві, де з'ясовував стосунки з братами ОСОБА_2, при цьому виштовхнув ОСОБА_2 із кіоску та наніс йому удари.

Допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 показали, що на них напала група у кількості 9-12 осіб, серед яких був ОСОБА_1, які, незважаючи на прохання припинити бійку, нанесли удари ножами ОСОБА_2, металевими прутами і дубинкою по голові ОСОБА_2 і ОСОБА_3, металевим прутом по руці ОСОБА_4, зламали і порозкидали квіти та побили вази.

Ці їх показання узгоджуються з показаннями свідків - очевидців події ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які показали, що велика група осіб, і серед них ОСОБА_1, напали і побили братів ОСОБА_2 прутами, пошкодили квіти, якими ті торгували, і припинили бійку лише тільки після того, як ОСОБА_5 втрутився і відібрав у них металеві прути і дубинку.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів також об'єктивно підтверджена даними, які містяться в протоколах огляду місця події, очних ставок, висновками судово-медичних експертиз, із яких убачається, що у ОСОБА_3 поряд із іншими ушкодженнями було виявлено закриту черепно-мозкову травму і забиття головного мозку, що ускладнилося постравматичним арахноідітом зі стійким гіпертензіонно-лікворним синдромом, тромбозом центральної вени сітчатки правого ока, які віднесено до тяжкого тілесного ушкодження, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину; а у ОСОБА_2 - поранення лівого плеча з відривами сухожилля трьохглавого м'яза і кісткового фрагменту в ділянці ліктя, яке віднесено до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Зазначені тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо, металевого прута і дерев'яної палиці.

Таким чином, уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована судом як з точки зору допустимості так і достовірності, що дало можливість дійти обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні перелічених злочинів.

Зазначені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 доводи про неповноту досудового і судового слідства та неправильну оцінку доказів у справі, про проявлену у зв'язку з цим необ'єктивність, стосуються перегляду касаційним судом фактичних обставин справи з підстав, зазначених у ст.ст. 368, 369 КПК України (1001-05) .

Разом із тим, касаційний суд переглядати їх не вправі, оскільки законом передбачено, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України (1001-05) , підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Проте даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1. неправильно застосовано кримінальний закон, допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону чи що призначене йому покарання не відповідає тяжкості ним вчиненого та його особі, не виявлено.

Те, що під час розгляду справи, декілька разів замінялися прокурори, не дає підстав вважати, що було порушено право ОСОБА_1 на захист чи що це є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України (1001-05) підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) , відсутні.