У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного

                      Суду України у складі:

     Головуючого

     Редьки А.I.

     суддів

     Шелеста М.А., Заголдного В.В.

     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  07  вересня  2006
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Жовтневого районного суду м.Маріуполя  Донецької  області
від 16 червня 2005 року.

     Цим вироком

     ОСОБА_1,

     раніше судимий 26.11.2003 р. за ст.

     309 ч.1, 311 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік

     позбавлення волі, звільнений 16.08.2004 р.

     засуджений за ст.187 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  7  років
позбавлення волі з конфіскацією майна.

     Стягнуто  з  ОСОБА_1  на  користь  ОСОБА_2  на  відшкодування
матеріальної шкоди 1635 грн.,  на  відшкодування  моральної  шкоди
5000 грн., а всього 6635 грн.

     Ухвалою апеляційного суду Донецької області  від  02  вересня
2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.

     Вироком суду ОСОБА_1. визнаний  винним  у  тому,  що  він  11
грудня 2004 року близько 22 годин, в стані алкогольного спcяніння,
біля АДРЕСА_1, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої
виділені в окреме провадження, з метою обернення чужого  майна  на
свою  користь,  напали  на  ОСОБА_2,  і  застосовуючи  насильство,
небезпечне  для  життя  та  здоровcя,  нанесли  удари  кулаками  в
обличчя, у ліву ключицю, і, збивши її  з  ніг,  заподіяли  тілесні
ушкодження у виді крововиливів, саден, перелому  кісток  носу,  що
відносяться до категорії легких тілесних  ушкоджень,  які  потягли
короткочасний розлад здоровcя, заволодівши її майном  на  загальну
суму 1825 гривень.

     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на те, що
просив викликати його на слухання справи в  апеляційну  інстанцію,
але це його прохання не було задоволено, суд невірно  кваліфікував
його дії, вважає, що їх необхідно кваліфікувати за ст.186  ч.1  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , також не погоджується з розміром стягнутого з
нього   за   цивільним   позовом.   З    цих    підстав    просить
перекваліфікувати його дії на ст.186 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали  кримінальної
справи та обговоривши доводи  касаційної  скарги,  колегія  суддів
вважає, що підстав для задоволення скарги немає.

     Як видно із  матеріалів  кримінальної  справи,  висновки  про
доведеність винності ОСОБА_1 у нападі з  метою  заволодіння  чужим
майном,  поєднаному  із  насильством,  небезпечним  для  життя  та
здоров'я потерпілої, вчиненому за попередньою змовою групою  осіб,
і кваліфікацію його дій за ст.187 ч.2 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          суд
зробив на підставі досліджених в  судовому  засіданні  й  детально
наведених у вироку доказів, а саме-показаннях потерпілої  ОСОБА_2,
свідків  ОСОБА_3,   ОСОБА_4.,   даних   висновку   судово-медичної
експертизи  про  характер  та  локалізацію   заподіяних   тілесних
ушкоджень потерпілій ОСОБА_2, інших доказах.

     Аналіз  доказів,  на   які   послався   суд,   свідчить   про
правильність висновків суду та повну доведеність винності  ОСОБА_1
у вчиненому злочині.

     Доводи скарги засудженого ОСОБА_1  про  те,  що  суд  невірно
кваліфікував йог дії  за  ст.187  ч.2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          -
перевірялися та свого підтвердження не знайшли.

     Надуманими є і посилання на те, що ОСОБА_1  не  запросили  на
розгляд справи в апеляційній інстанції, хоча він  про  це  просив,
оскільки в матеріалах справи відсутні будь які докази того, що він
таке клопотання заявляв.

     Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні  й
оцінці доказів, які б ставили під  сумнів  правильність  висновків
суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та  кваліфікації  його  дій
органами досудового слідства та судом не допущено.

     Що  стосується  призначеного  ОСОБА_1   покарання,   то   при
вирішенні цього питання суд, відповідно до вимог ст.65 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , врахував тяжкість вчиненого ним  злочину,  обставини,
що пом'якшують  та  обтяжують  покарання,  дані  про  його  особу.
Підстав для його пом'якшення не знайдено.

     Підстав  для  призначення  справи  до  касаційного  розгляду,
відповідно до вимог ст.389 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , немає.

     З урахуванням  наведеного,  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -

                         У Х В А Л И Л А:

     Відмовити  засудженому  ОСОБА_1  у   задоволенні   касаційної
скарги.

                             Судді :

     Редька А.I. Шелест М.А. Заголдний В.В.