У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Пекного С.Д. і Стрекалова Є.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 5 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_2. на судові рішення щодо нього, -
встановила:
вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 11 листопада 2005 року
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, уродженця та жителя смт Свеса Ямпільського районного суду Сумської області, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) на 6 років і 6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду з ОСОБА_2. стягнуто на користь ОСОБА_3. 4 470 гривень 38 копійок на покриття заподіяної злочином матеріальної шкоди та 15000 гривень моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 19 січня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.
ОСОБА_2. визнано судом винним і засуджено за те, що він 22 жовтня 2006 року близько 22-ї години 30 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у дворі будинку №АДРЕСА_1 в смт Свеса Ямпільського району Сумської області, під час сварки та бійки, що виникла на грунті неприязних стосунків, ножем завдав ОСОБА_3. два удари в груди та спину, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2. скасувати з закриттям кримінальної справи. Вона вважає, що її сина засуджено незаконно - суд розглянув справу з порушенням чинного законодавства неповно і однобічно, не з'ясував фактичних обставин справи, не дав критичної оцінки показанням свідків ОСОБА_4. і ОСОБА_5., не усунув суперечностей в їх показаннях і без наявності достатніх доказів на припущеннях постановив обвинувальний вирок.
Засуджений ОСОБА_2. у своїй касаційній скарзі також порушує питання про скасування вироку щодо нього з направленням справи на додаткове розслідування. Він посилається на те, що суд першої інстанції не допитав свідків, які б могли підтвердити його невинуватість, не допитав судово-медичного експерта, невірно кваліфікував його дії як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, в той час як потерпілий в даний час живий і здоровий. Суд допустив й інші порушення, а апеляційний суд не звернув уваги на його доводи про фальсифікацію матеріалів справи і залишив вирок без зміни.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою перегляду постановлених у ній судових рішень.
Винність ОСОБА_2. у вчиненні злочину підтверджена сукупністю зібраних по справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_3., який детально розповів про обставини вчинення щодо нього злочину ОСОБА_2., свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., в яких вони підтвердили факт конфлікту між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., під час якого потерпілий отримав тілесні ушкодження, даними протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_2., під час якого він детально розповів про обставини вчинення злочину, даними висновку судово-медичної експертизи про характер та локалізацію спричинених ОСОБА_3. тілесних ушкоджень, іншими доказами.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливості дійти обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2. у вчиненні злочину. Тому доводи скарг його та захисника про незаконність засудження є безпідставними.
Кваліфікація дій ОСОБА_2. за ст. 121 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14) є правильною, оскільки, як було встановлено судом, він заподіяв тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_3., що було встановлено відповідно до висновку судово-медичної експертизи, проведеної в установленому законом порядку. Тому посилання ОСОБА_2. про те, що у його діях відсутній склад цього злочину, не заслуговують на увагу.
Міра покарання ОСОБА_2. призначена у відповідності до вимог закону.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства України, які б тягли зміну чи скасування постановлених у справі судових рішень, не встановлено.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_2. та керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05) , колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
відмовити в задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_1., а також ОСОБА_2, засудженого вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 11 листопада 2005 року.
Судді:
Паневін В.О. Пекний С.Д. Стрекалов Є.Ф.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.