У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Пекного С.Д. і Стрекалова Є.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 5 вересня
2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника
ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_2. на судові рішення щодо нього, -
встановила:
вироком Ямпільського районного суду Сумської області від 11
листопада 2005 року
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, уродженця та жителя
смт Свеса Ямпільського районного суду Сумської області, раніше не
судимого, -
засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років і
6 місяців позбавлення волі.
За вироком суду з ОСОБА_2. стягнуто на користь ОСОБА_3. 4 470
гривень 38 копійок на покриття заподіяної злочином матеріальної
шкоди та 15000 гривень моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 19 січня 2006
року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.
ОСОБА_2. визнано судом винним і засуджено за те, що він 22
жовтня 2006 року близько 22-ї години 30 хвилин, будучи в стані
алкогольного сп'яніння та перебуваючи у дворі будинку №АДРЕСА_1 в
смт Свеса Ямпільського району Сумської області, під час сварки та
бійки, що виникла на грунті неприязних стосунків, ножем завдав
ОСОБА_3. два удари в груди та спину, заподіявши тяжкі тілесні
ушкодження.
У касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу
апеляційного суду щодо ОСОБА_2. скасувати з закриттям кримінальної
справи. Вона вважає, що її сина засуджено незаконно - суд
розглянув справу з порушенням чинного законодавства неповно і
однобічно, не з'ясував фактичних обставин справи, не дав критичної
оцінки показанням свідків ОСОБА_4. і ОСОБА_5., не усунув
суперечностей в їх показаннях і без наявності достатніх доказів на
припущеннях постановив обвинувальний вирок.
Засуджений ОСОБА_2. у своїй касаційній скарзі також порушує
питання про скасування вироку щодо нього з направленням справи на
додаткове розслідування. Він посилається на те, що суд першої
інстанції не допитав свідків, які б могли підтвердити його
невинуватість, не допитав судово-медичного експерта, невірно
кваліфікував його дії як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, в
той час як потерпілий в даний час живий і здоровий. Суд допустив й
інші порушення, а апеляційний суд не звернув уваги на його доводи
про фальсифікацію матеріалів справи і залишив вирок без зміни.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи
касаційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для внесення
справи на касаційний розгляд з метою перегляду постановлених у ній
судових рішень.
Винність ОСОБА_2. у вчиненні злочину підтверджена сукупністю
зібраних по справі, вірно оцінених та обгрунтовано покладених
судом в основу вироку доказів, зокрема, показаннями потерпілого
ОСОБА_3., який детально розповів про обставини вчинення щодо нього
злочину ОСОБА_2., свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7.,
в яких вони підтвердили факт конфлікту між ОСОБА_2. та ОСОБА_3.,
під час якого потерпілий отримав тілесні ушкодження, даними
протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин
події за участі ОСОБА_2., під час якого він детально розповів про
обставини вчинення злочину, даними висновку судово-медичної
експертизи про характер та локалізацію спричинених ОСОБА_3.
тілесних ушкоджень, іншими доказами.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно
проаналізована судом, що дало можливості дійти обгрунтованого
висновку про доведеність винності ОСОБА_2. у вчиненні злочину.
Тому доводи скарг його та захисника про незаконність засудження є
безпідставними.
Кваліфікація дій ОСОБА_2. за ст. 121 ч. 1 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною, оскільки, як було встановлено судом, він
заподіяв тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_3., що було встановлено
відповідно до висновку судово-медичної експертизи, проведеної в
установленому законом порядку. Тому посилання ОСОБА_2. про те, що
у його діях відсутній склад цього злочину, не заслуговують на
увагу.
Міра покарання ОСОБА_2. призначена у відповідності до вимог
закону.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального
законодавства України, які б тягли зміну чи скасування
постановлених у справі судових рішень, не встановлено.
Не вбачаючи передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для скасування або зміни судових рішень щодо ОСОБА_2. та
керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
відмовити в задоволенні касаційних скарг захисника ОСОБА_1.,
а також ОСОБА_2, засудженого вироком Ямпільського районного суду
Сумської області від 11 листопада 2005 року.
Судді:
Паневін В.О. Пекний С.Д. Стрекалов Є.Ф.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.