У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     Головуючого
     Паневіна В.О.,
     суддів
     Пекного С.Д.  і  Стрекалова Є.Ф.,
 
     розглянувши в судовому засіданні в  місті  Києві   5  вересня
2006 року  кримінальну  справу  за  касаційною  скаргою  захисника
ОСОБА_1. та засудженого ОСОБА_2. на судові рішення щодо нього, -
                           встановила:
     вироком Ямпільського районного суду Сумської області  від  11
листопада 2005 року
     ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,  уродженця  та  жителя
смт Свеса Ямпільського районного суду Сумської області, раніше  не
судимого, -
     засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 6 років і
6 місяців позбавлення волі.
     За вироком суду з ОСОБА_2. стягнуто на користь ОСОБА_3. 4 470
гривень 38 копійок на покриття  заподіяної  злочином  матеріальної
шкоди та 15000 гривень  моральної шкоди.
     Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 19 січня  2006
року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.
     ОСОБА_2. визнано судом винним і засуджено за те,  що  він  22
жовтня 2006 року близько 22-ї години 30  хвилин,  будучи  в  стані
алкогольного сп'яніння та перебуваючи у дворі  будинку №АДРЕСА_1 в
смт Свеса Ямпільського району Сумської області, під час сварки  та
бійки, що виникла на грунті  неприязних  стосунків,  ножем  завдав
ОСОБА_3. два удари в груди  та  спину,  заподіявши  тяжкі  тілесні
ушкодження.
     У  касаційній  скарзі  захисник  просить  вирок   та   ухвалу
апеляційного суду щодо ОСОБА_2. скасувати з закриттям кримінальної
справи.  Вона  вважає,  що  її  сина  засуджено  незаконно  -  суд
розглянув справу з  порушенням  чинного  законодавства  неповно  і
однобічно, не з'ясував фактичних обставин справи, не дав критичної
оцінки  показанням  свідків  ОСОБА_4.  і   ОСОБА_5.,   не   усунув
суперечностей в їх показаннях і без наявності достатніх доказів на
припущеннях постановив обвинувальний вирок.
     Засуджений ОСОБА_2. у своїй касаційній скарзі  також  порушує
питання про скасування вироку щодо нього з направленням справи  на
додаткове розслідування. Він посилається  на  те,  що  суд  першої
інстанції  не  допитав  свідків,  які  б  могли  підтвердити  його
невинуватість,  не  допитав  судово-медичного  експерта,   невірно
кваліфікував його дії як заподіяння тяжких тілесних  ушкоджень,  в
той час як потерпілий в даний час живий і здоровий. Суд допустив й
інші порушення, а апеляційний суд не звернув уваги на його  доводи
про фальсифікацію матеріалів справи і залишив вирок без зміни.
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали кримінальної справи  та  обговоривши  доводи
касаційних скарг, колегія суддів не вбачає  підстав  для  внесення
справи на касаційний розгляд з метою перегляду постановлених у ній
судових рішень.
     Винність ОСОБА_2. у вчиненні злочину підтверджена  сукупністю
зібраних по справі,  вірно  оцінених  та  обгрунтовано  покладених
судом в основу вироку доказів,  зокрема,  показаннями  потерпілого
ОСОБА_3., який детально розповів про обставини вчинення щодо нього
злочину ОСОБА_2., свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6.,  ОСОБА_7.,
в яких вони підтвердили факт конфлікту між ОСОБА_2.  та  ОСОБА_3.,
під  час  якого  потерпілий  отримав  тілесні  ушкодження,  даними
протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та  обставин
події за участі ОСОБА_2., під час якого він детально розповів  про
обставини  вчинення  злочину,  даними   висновку   судово-медичної
експертизи  про  характер  та  локалізацію  спричинених   ОСОБА_3.
тілесних ушкоджень, іншими доказами.
     Уся сукупність  зібраних  по  справі  доказів  була  ретельно
проаналізована судом,  що  дало  можливості  дійти  обгрунтованого
висновку про доведеність винності  ОСОБА_2.  у  вчиненні  злочину.
Тому доводи скарг його та захисника про незаконність засудження  є
безпідставними.
     Кваліфікація  дій  ОСОБА_2.  за  ст.  121  ч.  1  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною, оскільки, як було встановлено судом, він
заподіяв тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_3.,  що  було  встановлено
відповідно до висновку судово-медичної  експертизи,  проведеної  в
установленому законом порядку. Тому посилання ОСОБА_2. про те,  що
у його діях відсутній склад  цього  злочину,  не  заслуговують  на
увагу.
     Міра покарання ОСОБА_2. призначена у відповідності  до  вимог
закону.
     Iстотних     порушень     норм     кримінально-процесуального
законодавства  України,  які   б   тягли   зміну   чи   скасування
постановлених у справі судових рішень, не встановлено.
     Не вбачаючи передбачених  ст.  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підстав для скасування або зміни судових рішень щодо  ОСОБА_2.  та
керуючись  ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
     У Х В А Л И Л А:
     відмовити в задоволенні касаційних скарг захисника  ОСОБА_1.,
а також ОСОБА_2, засудженого вироком Ямпільського  районного  суду
Сумської області від 11 листопада 2005 року.
                              Судді:
            Паневін В.О.  Пекний С.Д.  Стрекалов Є.Ф.
     З оригіналом згідно:
     Суддя Верховного Суду України  Паневін В.О.