Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області правонаступника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року у справі № 804/12324/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Ігрек" (далі - Товариство) до ДПІ, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У серпні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0000942203, № 0000952203 від 28.07.2014 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість і зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.

17 вересня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що Товариством не підтверджено факт отримання товару від ТОВ "Атан-Крим", оскільки в товарно-транспортних накладних містяться недоліки при їх складенні, а саме: відсутні відомості про конкретні адреси навантаження та розвантаження, відсутні підписи водія, відомості про подорожні листи, дати та час виїзду та заїзду транспорту, копії реєстру довіреностей не містять відмітки про використання довіреностей. Відсутність належних доказів реального вчинення операцій з поставки товару Товариству.

18 серпня 2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року скасована, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0000942203, № 0000952203 від 28.07.2014 визнані протиправними та скасовані.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 3.07.2014 до 9.07.2014 ДПІ була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при господарських операціях з ТОВ "Атан-Крим" за період жовтень, листопад 2013 року, за наслідками якої 7.07.2014 був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог ст.,ст. 135, 138, 187, 198, 201 Податкового кодексу України здійснило безтоварні операції. Крім того, неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, ведення господарської діяльності Товариства в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

28 липня 2014 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0000942203 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 165 346,50 грн., № 0000952203 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 52 975,00 грн.

Колегія суддів вважає висновок апеляційного адміністративного суду про задоволення позову обґрунтованим з таких підстав.

Відповідно до ліцензії, виданої Міністерством транспорту та зв'язку України, серії АВ № 616034 від 28.02.2012 на необмежений термін Товариство отримало право на здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом (внутрішнє перевезення пасажирів автобусами).

У власності Товариства знаходяться: автозаправні блок-пункти у кількості 2 одиниці; будівлі та споруди, придбані у КП "Дніпропетровська автобаза № 1"; автотранспорт для здійснення пасажирських перевезень. Надання послуг із перевезення пасажирів відбувається на підставі відповідних договорів.

Апеляційний суд правильно зазначив, що зазначені докази спростовують висновки податкового органу щодо неможливості здійснювати Товариством господарської діяльності в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Суди встановили, що 29.10.2013 між Товариством та ТОВ "Атан-Крим" був укладений договір поставки № 75-ДН/Н.

Для підтвердження виконання зазначеного договору Товариство надало видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення; журнал-ордер; відомість рахунків 203 "паливо" за жовтень, листопад 2013 року; відомості обліку та видачі палива; паспорти якості на дизельне паливо, отримані від ТОВ "Атан-Крим" та сертифікат відповідності; реєстри виданих довіреностей за жовтень, листопад 2013 року із зазначенням номеру, дати видачі, строку дії, посади та ПІБ осіб, на ім'я яких вони видавались.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що окружний суд, відмовляючи у задоволенні позову, не звернув увагу, що помилки в оформленні товарно-транспортних накладних не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі або зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на її правонаступника Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, якою скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.