Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Сороки М.О.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представників: товариства з обмеженою відповідальністю "Гарментс Україна" Чаніщі В.Л. та Мясоєдова В.В., Київської міської митниці Державної фіскальної служби України Нижника Ю.І. та Доброва О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 826/1044/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гарментс Україна" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів; стягнення, коштів, -

У січні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гарментс Україна" звернулося в суд з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - правонаступник Київська міська митниця Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/00669 та рішення про коригування митної вартості товарів № 100260000/2013/200717/2 від 25 листопада 2013 року, стягнути з Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач) на свою користь суму завданих збитків у розмірі 56 474,47 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що коригування митної вартості за резервним методом здійснене відповідачем з порушенням вимог законодавства України, оскільки митним органом не було проведено процедури консультацій для визначення митної вартості товарів за вказаним методом, посилання у п. 3 оскаржуваного рішення на проведення процедури консультацій для визначення митної вартості товарів за резервним методом є недостовірною інформацією та є порушенням вимог Митного кодексу України (4495-17) .

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, заявлений позов задоволений. Визнані протиправними і скасовані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/00669 та рішення про коригування митної вартості товарів № 100260000/2013/200717/2 від 25 листопада 2013 року. Стягнуто з Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарментс Україна" суму завданих збитків в розмірі 56 474 (п'ятдесят шість тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 47 коп.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Київська міська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 01/13 (далі - Договір № 01/13), укладеного 27 серпня 2013 року між Компанією "NEXT BEST CLOTHING Ltd" (Великобританія) (Продавець) та ТОВ "Гармантс Україна" (Україна) (Покупець), в період з 27.08.2013 по 31.12.2016 продавець зобов'язується відвантажити, а покупець - прийняти та оплатити товар, а саме: одяг, додаткові речі до одягу, взуття та інші вироби з текстильних матеріалів, які використовувалися, постачаються у пакувальних мішках навалом, в об'ємі 648 000,00 кг партіями по ціні 0,75 GBP за 1 кг на загальну суму 486 000,00 GBP (пп. 1.1 п. 1 Договору № 01/13). Підпунктом 1.2 п. 1 вказаного вище Договору № 01/13 визначено, що кількість товару та його асортимент вказується сторонами в рахунку-фактурі і узгоджується щомісячно або в інші строки, що задовольняють обидві сторони. Підпунктом 3.2 п. 3 Договору № 01/13 визначено, що покупець оплачує отриманий товар відповідно до кількості товару, зазначеної у вантажно-митній декларації (ВМД) після розмитнення вантажу в Україні та за ціною, виходячи з розрахунку ціни за 1 кг вантажу або здійснює передоплату згідно наданого рахунку (інвойс). Розрахунки між сторонами здійснюються по безготівковому перерахунку у термін, узгоджений сторонами усно або у формі додатку до цього Договору. Підпунктом 4.1 п. 4 визначено, що умови поставки FCA, міста Великобританії. Згідно з транспортним дорученням № 1 від 17.09.2013 р. до договору транспортного експедирування № ТЕ-3/13 від 08.08.2013 р., укладеного між ТОВ "Гарментс Україна" (Замовник) та ТОВ "КОНТЕЙНЕРШІПС" (Експедитор), компанія "NEXT BEST CLOTHING Ltd" завантажила товар у контейнер № CSFU451317-0 стандарту ISO у місті Норталертон поштовий код DL62NQ. Продавець надав супровідні документи: інвойс № NBC-0672 від 30.09.2013 р. із вказаною вагою 19 040,00 кг за ціною 0,750 англійських фунтів стерлінгів за 1 кг, на загальну суму 14 280,00 англійських фунтів стерлінгів (GBP); перевізний документ Customs Entry Advice № 191 A01133J від 02.10.2013 р. Товар (бувший у використанні одяг) 22 жовтня 2013 року вагою 19 040,00 кг отримувачем якого є ТОВ"Гарментс Україна" перетнув державний кордон України та був доставлений експедитором ТОВ "КОНТЕЙНЕРШІПС" на митний пост "Східний" Київської міжрегіональної митниці Міндоходів. Зважаючи на законодавчу заборону із ввезення на митну територію України певного виду товарів, що використовувалися (хутро, дитячі іграшки, шкіряні вироби, крім головних уборів тощо), ТОВ "Гарментс Україна" в присутності інспекторів М/п "Східний" здійснило попередній огляд та сортування товару для заявлення в режим імпорт та проведення митних процедур незабороненого Поясненням до УКТ ЗЕД. Для цього було отримано погодження Київської міжрегіональної митниці Міндоходів № 4632/25-38 від 24.10.2013 р. для розміщення вказаного товару на ліцензійний митний склад, допуску людей та виконання сортування. Після сортування товар, за погодженням із Компанією "NEXT BEST CLOTHING Ltd" в адресу ТОВ "Гарментс Україна" був направлений новий уточнений інвойс від 08.11.2013 р. № NBC-0728. Ціна за 1 кг товару змінена з 0,750 GBP до 0,783 GBP. Додатково надано рахунок про-форма інвойс від 08.11.2013 р. на загальну суму 51,32 GBP на товар, що не підлягає митному оформленню.

На підставі інвойсу № NBC-0728 від 08.11.2013 р. ТОВ "Гарментс Україна" сплатило вартість товару 20.11.2013 р. у розмірі 14 228,68 GBP. Також, Продавцем товару на ім'я митного органу було надано листа із поясненнями щодо надання нового інвойсу та про-форми інвойсу з урахуванням товару, який не підлягав розмитненню. ТОВ "Гарментс Україна" відповідно до умов договору транспортного експедирування № ТЕ-3/13 від 08.08.2013 р. та рахунку № 11 від 18.10.2013 р. сплатив транспортні витрати у розмірі 22 949,48 грн.

ТОВ "Гарментс Україна" 14 листопада 2013 року до митного оформлення на митному пості "Східний" Київської міжрегіональної митниці Міндоходів був заявлений товар: 1). "Бувший у використанні одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, без встановлених торгівельних марок та артикулів. Ступінь зносу до 30%. З текстильних матеріалів, у змішаному вигляді, без індивідуальної упаковки. Зібрано та продезінфіковано у Великобританії. Чоловічий, жіночий та дитячий асортимент - 15 214 кг. Виробник немає даних. Країна виробництва - GB"; 2). "Взуття вживане, несортоване. Ступінь зносу до 30%. У змішаному вигляді, без індивідуальної упаковки. Зібрано та продезінфіковано у Великобританії. Чоловічий, жіночий та дитячий асортимент - 1 890 кг. Виробник немає даних. Країна виробництва - GB. Торговельна марка немає даних."; 3). "Інші речі домашнього вжитку, бувші у використанні, несортовані. Ступінь зносу до 30%. Зібрано та продезінфіковано у Великобританії. Асортимент: білизна постільна, столова та кухонна, рушники, фіранки, скатертини, ковдри. З текстильних матеріалів, у змішаному вигляді, без індивідуальної упаковки - 990 кг. Виробник немає даних. Країна виробництва - GB. Торговельна марка немає даних" (далі - Товар) та подано електронну митну декларацію № 100260000/2013/115357 від 14.11.2013 р. з товаросупровідними документами для підтвердження заявленої митної вартості товарів, які зазначені в графі 44 даної декларації.

Митна вартість декларантом була заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідачем позивачу було надіслано електронне повідомлення від 14.11.2013 р., в якому декларанту запропоновано надати додаткові документи відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, а саме: копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вимогу органу доходів і зборів декларантом були надані додаткові документи, а саме: експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 18.11.2013 р. № Ц-743; копія митної декларації країни відправлення (export declaration); документ Customs Entry Advice.

Відповідачем 25 листопада 2013 року видана ТОВ "Гарментс Україна" картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/00669. За результатами розгляду поданих декларантом документів Київська регіональна митниця Державної митної служби України 25 листопада 2013 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 100260000/2013/200717/2, визначивши митну вартість товару за резервним методом

Позивач вважаючи вказане рішення про визначення митної вартості товару протиправним, звернувя з даним позовом до суду.

Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що позивачем при митному оформленні товару були надані необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною контракту і авідповідач мав можливість встановити як умови поставки, так і дійсну вартість товару, що поставлявся тому надмірно сплачені митні платежі підлягаютстягненню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій в частині наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товару та картки відмови, виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонам виник спір щодо законності прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови та стягнення заподіяних збитків.

Відповідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1,2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем були надані відповідачу усі наявні в нього документи, передбачені ч.2. ст. 53 МКУ, що необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. За таких обставин відсутні у митного органу підстави для додаткового витребування згідно ч.3. ст. 53 МКУ у позивача документів.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на вимогу відповідача додаткові документи позивачем були надані.

Відмовляючи у митному оформленні товару за ціною договору, митний орган послався на те, що документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" (z0883-12) , зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195 (z0883-12) , митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зі змісту оскаржуваного рішення, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митний орган посилався лише на розбіжності в наданих документах, не вказуючи в чому полягають виявлені розбіжності, а також не містять відомостей щодо підствердження числових значень складових митної вартості товару, не вказуючи які саме складові митної вартості товару не підтверджені, що позбавляло позивачав визначитися у правильності доводів митного органу та які документи необхідно надати додатково для під підтвердження заявленої митної арості отвару.

Тобто, виходячи з приписів ст. 53 Митного кодексу України наведені в спірному рішенні митним органом доводи не є належно обґрунтованими.

Разом з тим, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Виходячи з наведеного колегія судів вважає, що митницею витребувані додаткові документи за відсутності наведення нею обґрунтованих сумнівів у правильності визначенні митної вартості товару, всупереч підтверджених всіх складових митної вартості товару під час подання МД для митного оформлення. Заперечення митного органу щодо розбіжності документів, викладені після винесення рішення, а не в самому рішенні про визначення митної вартості товару не можуть прийняті до уваги.

Виходячи з наведеного рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та видачі картки відмови є обґрунтованим, таким, що відповідають нормам матеріального та процесуального права і підстав для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині відсутні, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

Разом з тим, щодо стягнення заподіяної шкоди у зв'язку із зберіганням товару, колегія суддів зазначає, що вказаний товар зберігається на підставі укладеного договору між позивачем та Державним підприємством "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски", тому вказані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства в даній справі, оскільки має місце інший предмет спору.

Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанції прийшли до необґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог щодо стягнення заподіяних, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з відмовою в позовних вимогах.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми процесуального права в частині задоволення позову щодо стягнення збитків, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Враховуючи наведене, відповідно п.4 ст. 223 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні із скасуванням в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гарментс Україна" суму завданих збитків в розмірі 56 474, 47 грн.. В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року скасувати.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року змінити, скасувати в частині стягнення з Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гарментс Україна" суму завданих збитків в розмірі 56 474, 47 грн.. В решті постанову суду залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.