Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В., суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернівецької обласної митниці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Чернівецька обласна митниця про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

ОСОБА_4 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної митної служби України та Чернівецької обласної митниці, в якому просив: визнати нечинним наказ Державної митної служби України № 107-к від 25.01.2012 року, в частині припинення його перебування на державній службі в митних органах України; поновити його на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення №4 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці; стягнути з Чернівецької обласної митниці на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 7000 грн. 00 коп.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано нечинним наказ Державної митної служби України № 107-к від 25.01.2012 року, в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4. Поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 4 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці з 26.01.2012 р. Стягнуто з Чернівецької обласної митниці (58000, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 248 м) на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 26.01.2012 р. по 12.09.2012 р. Стягнуто з Державного бюджету на користь ОСОБА_4 судові витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постанова в частині позовних вимог про поновлення на державній службі в митних органах України на старшого інспектора сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 4 митного поста "Кельменці" Чернівецької обласної митниці та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць, визнана до негайного виконання.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, один із відповідачів (Чернівецька обласна митниця) звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач та другий відповідач письмових заперечень або доповнень на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надали.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що наказом Державної митної служби України № 107-к від 25.01.2012 року "По особовому складу Чернівецької обласної митниці", за порушення Присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" позивачу з 26.01.2012 року припинено перебування на державній службі в митних органах.

Вказаний наказ був прийнятий на підставі доповідної записки, складеної за результатами роботи комісії, яка працювала у період з 16.01.2012 року по 25.01.2012 року в Чернівецькій обласній митниці з метою надання практичної та методичної допомоги в організації митного контролю та оформлення, реалізації заходів з питань справляння митних платежів, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, протидії корупції, а також кадрового забезпечення (наказ Державної митної служби України від 13.01.2012 року № 35). Зокрема, комісією встановлено порушення позивачем вимог законодавства України з питань митної справи при здійсненні митного контролю та митного оформлення транспортних засобів "Меrсеdеs-Benz" реєстраційний номер ВRIC 003, тимчасово ввезеним на територію України громадянином республіка Молдова ОСОБА_7 та "Аudi" реєстраційний номер НОМЕР_1, тимчасово ввезеним на територію України громадянином республіка Молдова Івановим Діонісієм.

26.01.2012 року Чернівецькою обласною митницею видано наказ № 127-к, згідно якого проведено повний розрахунок з ОСОБА_4 та виплачено грошову компенсацію за 26 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період з 26.06.2011 року по 26.01.2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначили, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що відповідачі не довели факт недотримання позивачем своїх посадових обов'язків визначених у посадовій інструкції, та кваліфікували як порушення присяги Державного службовця. Оскаржуваний наказ виданий з порушення критеріїв (вимог) Державною митною службою України під час винесення наказів. Державною митною службою України не дотримано вимоги щодо обов'язкової обґрунтованості, розсудливості та добросовісності оскаржуваного наказу, відтак його не можна визнати таким, що відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 413 Митного кодексу України посадові особи митної служби України, вперше прийняті на службу до митних органів, приймають Присягу.

Пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723) передбачено, що державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої у статті 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону № 3723: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Тобто і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) норм, а дисциплінарне правопорушення пов'язується лише з порушенням правових вимог щодо проходження публічної служби.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 3723 за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону № 3723 регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів митного контролю, здійснюється згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено законами України.

Статтею 408 МК передбачено, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом і лише в частині, що ним не регулюється, - Законом № 3723 (3723-12) .

Відповідно до частини другої статті 410 зазначеного Кодексу у митній службі України діє Дисциплінарний Статут, який затверджується законом.

В абзаці першому преамбули Статуту зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

При цьому, в абзаці другому преамбули Статуту визначено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону № 3723 (3723-12) .

Відповідно до статті 21 Статуту порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно зі статтею 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 31 Статуту з метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у виді звільнення передує обов'язкове службове розслідування. Наказом Державної митної служби України від 13 серпня 2010 року № 918 (z0154-11) затверджено Інструкцію про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України (далі - Інструкція). Пунктом 1.1 Інструкції визначено приводи, підстави, мету, порядок призначення і проведення службового розслідування, прийняття за ним рішень, виконання цих рішень, формування матеріалів службового розслідування у справі, а також права та обов'язки посадових осіб митної служби України під час їх проведення.

Згідно з абзацом дев'ятим пункту 1.2 Інструкції службове розслідування - це комплекс заходів, що здійснюються в межах компетенції відповідно до цієї Інструкції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з'ясування під час проведення таких заходів. За пунктом 1.4 Інструкції з'ясування обставин порушення трудової дисципліни посадовими особами митної служби здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (322-08) , Закону № 3723 (3723-12) , Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку митного органу.

Системний аналіз спеціальних і загальних норм, наведених у статті 21, частині першій статті 22, статті 31 Статуту, статтях 14, 17, 30 Закону № 3723, свідчить, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, визначених у частині другій статті 22 Статуту, частині другій статті 9 Закону № 3723, найбільш суворим з яких є звільнення. У пункті 6 частини першої статті 30 Закону № 3723 визначено не окремий вид відповідальності державних службовців за порушення Присяги, а спеціальну підставу для припинення державної служби. Саме ж припинення державної служби відбувається у формі звільнення.

Отже і порушення Присяги, і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби. Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців може бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушення.

Припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби України врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Норми Закону № 3723 (3723-12) можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту. Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723 є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу повинно бути мотивовано. Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Передумовою такого звільнення є ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією. При цьому, необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності й не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Аналогічний висновок щодо правильного застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 21 травня, 4 червня, 17 вересня, 8, 22 жовтня, 03 грудня 2013 року, 21 січня та 22 квітня 2014 року (№№ 21-403а12, 21-167а13, 21-231а13, 21-262а13, № 21-375а12, № 21-379а13, № 21-479а13, № 21-90а14 відповідно).

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Чернівецької обласної митниці залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Чернівецька обласна митниця про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.