Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Бех М.О.,

суддів - Квасневської Н.Д., Леона О.І.,

перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 27 січня 2015 року та на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 09 червня 2015 року щодо нього,

Вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 27 січня 2015 року,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Перемоги Баштанського району Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1, в період з 05 травня 2010 року по 01 липня 2014 року злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання сина -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 10 червня 2010 року, внаслідок чого за період з 05 травня 2010 року по -1 липня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 14 960 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 09 червня 2015 року вказаний вирок суду щодо ОСОБА_1, в частині призначення покарання змінено, призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у виді 80 годин громадських робіт.

В решті вирок суду залишено без змін.

В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, а кримінальне провадження щодо нього закрити. В обґрунтування своїх вимог засуджений зазначає, що судами обох інстанцій не правильно застосовано норму матеріального права (ст. 164 КК України) та взагалі не застосовано норму процесуального права (ст. 284 КПК України). В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ним було подаровано синові частину будинку, що в шість разів перевищує заборгованість по аліментам.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши додані до скарги судові рішення та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, в зв'язку з недотриманням засудженим вимог ст. 427 КПК України.

Зазначеною нормою кримінального процесуального закону встановлені вимоги до касаційної скарги, зокрема, в ній, крім іншого, зазначаються судові рішення, що оскаржуються; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.

Засудженим ОСОБА_1 перелічених вимог процесуального закону не дотримано.

Так, обґрунтування касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Разом з тим, як вбачається з касаційної скарги засудженого він, як на підстави для скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду і закриття провадження щодо нього, посилається на те, що він подарував сину частину свого будинку, що не може розцінюватися як ухилення від утримання своєї дитини. Таким чином засудженим оспорюється відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України, не може бути предметом перегляду в суді касаційної інстанції.

В чому полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції в касаційній скарзі не зазначається взагалі.

Також в скарзі не міститься обґрунтувань щодо підстав закриття кримінального провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати 15-ти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити 10-ти денний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення зазначених в ній недоліків.

У разі не усунення недоліків в установлений строк - касаційну скаргу повернути особі, яка її подала.

ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.