Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пойди М.Ф., суддів Бех М.О. і Романець Л.А., при секретарі судового засідання Холявчуку А.А.,розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Мішково-Погорілове Жовтневого району Миколаївської області, мешканки АДРЕСА_1,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

З касаційною скаргою до суду касаційної інстанції звернувся захисник засудженої ОСОБА_5 - адвокат Бондаренко В.В. з вимогами про перевірку судових рішень щодо ОСОБА_5

Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 січня 2015 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

З ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_8 ухвалено стягнути 50 000 грн.

Вироком вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

В касаційній скарзі захисник Бондаренко В.В. посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження та постановленні судових рішень, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, є нечітким та неконкретним, містить суперечності, тобто - не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, зокрема вказує на те, що у вироку не зазначено мотив вчинення злочину, а саме судове рішення ґрунтується на припущеннях. Зазначає захисник Бондаренко В.В. про те, що суд безпідставно відмовив у виклику судово-медичного експерта з метою його допиту для усунення наявних у провадженні протиріч щодо напрямку ударів, заподіяних потерпілому, послідовності їх завдання, та можливості їх заподіяння засудженою з урахуванням її антропометричних даних у порівнянні з антропометричними даними потерпілого.

Також захисник вказує, що вирок обґрунтовано неналежними доказами, зокрема тими, що отримані під час проведення досудового розслідування з порушенням вимог КПК України (4651-17) . Окрім зазначеного, захисник твердить про те, що судом апеляційної інстанції не надано відповіді на всі доводи апеляційної скарги захисника.

У касаційній скарзі захисником Бондаренком В.В. порушено питання про скасування судових рішень та про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

ОСОБА_5 визнано винуватою в тому, що вона 6 червня 2014 року приблизно о 6 годині 30 хвилин, перебуваючи в полі на відстані біля 5 км від села Новоселівка Жовтневого району Миколаївської області, поблизу належної потерпілому ОСОБА_9 тимчасової польової будівлі, з метою реалізації умислу, що виник раптово на заподіяння смерті потерпілому, схопила з землі дерев'яну палицю, на кінці якої був прив'язаний ніж, завдала 13 ударів вістрям ножа в область грудної клітини потерпілого зліва, де розташований життєво важливий орган серце, спричинивши колото-різані поранення, від яких потерпілий впав на землю. Після цього, продовжуючи дії на реалізацію умислу на вбивство потерпілого, ОСОБА_5 завдала один удар у шию потерпілого, чим спричинила колото-різане поранення яремної вени, заподіявши ОСОБА_9 тілесне ушкодження не сумісне з життям, що призвело до його смерті.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила частково задовольнити касаційну скаргу захисника, скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У ч. 4 ст. 17 КПК України зазначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Системний аналіз наведених норм закону вказує, що обвинувальний вирок постановлюється у разі, якщо сторона обвинувачення доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Так, визнаючи ОСОБА_5 винуватою у вчиненні вбивства ОСОБА_9, суд у вироку, як на докази її вини, окрім іншого, послався на протокол огляду місця події від 6 червня 2014 року та фототаблицю до нього, а також на висновок експерта від 12 липня 2014 року № 493.

Визнаючи такі докази належними та допустимими суд не врахував зазначену в ч. 10 ст. 101 КПК України норму про те, що висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідному судовому рішенні.

Без здійснення виклику експерта за клопотанням сторони захисту або за власною ініціативою, без його допиту для роз'яснення висновку та без можливого одночасного допиту декількох експертів для з'ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що передбачено ч.ч. 1, 4 ст. 356 КПК України, суд передчасно визнав протокол огляду місця події та висновки експертів № 493 від 12 липня 2014 року, № 140 від 22 липня 2014 року, № 41 від 19 червня 2014 року належними доказами й послався на них у вироку, як на докази вини ОСОБА_5

Також законодавцем окреслено вимоги й до змісту висновку експерта. Зокрема у п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 102 КПК України зазначено, що у висновку експерта, окрім іншого, повинно бути зазначено докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.

Суд не надав уваги наявним у зазначених протоколі та висновках експертів суперечностям та неузгодженостям, з метою їх усунення не допитав експерта, який брав участь у складанні протоколу огляду місця події та експертів, які проводили судово-медичні експертизи трупа ОСОБА_9 та біоматеріалу - клаптя шкіри ОСОБА_9 з ушкодженнями, та його одягу, а також судово-одоролігічну експертизу.

Так із протоколу огляду місця події від 6 червня 2014 року який було проведено в час з 17 години 50 хвилин по 18 годину 55 хвилин та фототаблиці до нього вбачається, що труп ОСОБА_9 був одягнений у светр, на передній поверхні якого, в лівій його частині виявлено дефект тканини горизонтально розташований, розміром 0,5*3,5 см; майка - на передній поверхні якої, зліва виявлено дефекти в кількості 6 штук; на передній поверхні грудної клітки виявлено в загальній кількості п'ять ран; на волосистій поверхні голови, светра та брюк виявлено численні накладання личинок мух; виявлено дерев'яну палицю довжиною 1,3 м до одного із кінців якої проволокою прикручено ніж. Під час проведення цієї слідчої дії, окрім іншого, було вилучено запаховий слід з дерев'яної палиці з ножем.

Згідно даних висновку експерта №493 при зовнішньому дослідженні встановлено, що отвори носових ходів трупу ОСОБА_9 та зовнішніх слухових проходів вільні. На зовнішній поверхні його лівого стегна, на лівій сідниці, на зовнішній поверхні лівого плеча наявні посмертні пошкодження шкіряних покривів у вигляді відшарувань поверхневих слоїв епідермісу, які могли утворитись від тривалої дії прямих сонячних променів. Також на тілі трупу виявлено 14 поранень, 5 із яких - проникаючі, розташовані на передній поверхні грудної клітки зліва, та є тяжкими тілесними ушкодженнями за ознакою небезпечності для життя, а одна, що міститься на передній поверхні шиї справа та напрямок раневого каналу якої розташований зверху вниз, знаходиться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті ОСОБА_9 Крім того, у вказаному висновку зазначено, що з моменту смерті до моменту дослідження трупу пройшло не менше доби.

Відповідно до наявних у висновку експерта № 140 даних експертові для дослідження надано препарати шкіри, на одному із яких розташовано 5 ушкоджень, а також речі потерпілого ОСОБА_9 - чоловічий джемпер та натільну майку, вилучені у морзі Жовтневого відділення СМЕ. На вказаному джемпері на передній поверхні в середній третині справа виявлено одне пошкодження загальною довжиною 9 см та одне пошкодження загальною довжиною 2 см виявлено на передній поверхні в середній третині светра зліва. На передній поверхні натільної майки зліва виявлено 6 ушкоджень. При співставленні ушкоджень на клапті шкіри з ушкодженнями на ділянці передньої поверхні майки зліва по локалізації, розмірам, розташуванню лезвійних і обухових кінців експертом встановлено їх взаємну відповідність, що вказує на те, що ушкодження в даній ділянці майки та на клапті шкіри були спричинені одночасно внаслідок шестикратної дії колюче-ріжучого предмета.

Аналізуючи дані протоколу огляду місця події з урахуванням фототаблиці до нього та дані висновків експерта № 493 і № 140, вбачається, що суд не з'ясував питання про можливість утворення посмертних пошкоджень шкіряних покривів у вигляді відшарувань поверхневих слоїв епідермісу за наявності на вказаних в експертизі місцях на тілі трупу ОСОБА_9 одягу - светру та брюк; про можливість утворення таких відшарувань від тривалої дії прямих сонячних променів за наявності на тілі трупу вказаного одягу; про можливість утворення протягом одинадцяти годин (з моменту заподіяння смерті ОСОБА_9 за вироком та до початку проведення огляду місця події) на волосистій поверхні голови, светрі та брюках численних накладань личинок мух за умови, що отвори носових ходів трупу ОСОБА_9 та зовнішніх слухових проходів при проведенні експертизи 7 червня 2014 року були вільними; про можливість утворення 5 колото-різаних ушкоджень на грудній клітці ОСОБА_9 за умови наявності на тілі останнього надягнутого светра (що вбачається з протоколу огляду місця події та фототаблиці) на якому виявлено лише 1 колото-різане ушкодження зліва та 1 комбіноване - колото-різане з частковим розривом ниток, з урахуванням наявності під цим светром надягненої майки, при тому, що на майці та на шкірі ОСОБА_9 колото-різані ушкодження були спричинені одночасно внаслідок шестикратної дії колюче-ріжучого предмета. Зазначені питання судом не з'ясовано, та вказані суперечності у вироку не усунуто.

Згідно висновку, вказаному в експертизі № 493 від 12 липня 2014 року (яку було розпочато 7 червня 2014 року), смерть ОСОБА_9 настала не менше ніж за добу до початку проведення експертизи. Однак залишилось нез'ясованим питання на підставі яких даних експерт прийшов до такого висновку, чи враховував він дані протоколу огляду місця події щодо часу відтворення трупних плям після натискання, чи не залишились поза його увагою дані про наявність на волосистій поверхні голови, светрі та брюках на трупі ОСОБА_9 численних накладань личинок мух, тощо. Не зважився суд встановити й більш точний час настання смерті ОСОБА_9, оскільки вказане експертом саме визначення щодо часу настання смерті ОСОБА_9, взагалі не містить можливого максимального часу її настання.

Відповідь на вказані питання може вплинути на з'ясування правильності встановленого часу заподіяння смерті ОСОБА_9, точності встановлення місця її заподіяння, тощо, та має істотне значення для встановлення особи, що вчинила вбивство ОСОБА_9 й доказування її вини.

Крім того, посилаючись як на доказ вини ОСОБА_5 на висновок одорологічної експертизи, суд також не надав оцінки наявним у провадженні суперечностям.

Так, згідно даних протоколу огляду місця події, за наслідками проведення такої слідчої дії вилучено запаховий слід. Про вилучення такого запахового сліду та про надання експертові у розпорядження скляної банки із таким слідом зазначено у постанові про призначення одорологічної експертизи. Про вилучення запахового сліду вказувала в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, яка приймала участь в якості спеціаліста під час огляду місця події 6 червня 2014 року та проводила огляд і вилучення запахового сліду з дерев'яної палиці, на кінці якої прикріплено ніж. Зокрема, вона зазначила, що запаховий слід було вилучено на тканину, яку помістили у герметичну стерильну банку, обмотавши банку після цього скотчем. З показань свідка ОСОБА_11, який був присутній в якості понятого під час огляду місця події 6 червня 2014 року вбачається, що запаховий слід вилучали обгорнувши палицю ганчіркою, яку поклали в скляну банку та обмотали банку скотчем. Тобто у жодному із вказаних джерел не зазначено про те, з якої саме частини палиці відбирався запаховий слід; що фрагментів матерії, на які відбирався запаховий слід було декілька; що фрагменти матерії запаковувались у фольгу, яка в свою чергу вже поміщалась у банку.

Однак, відповідно до даних, що містяться у висновку експерта № 41, в банці міститься згорток, виготовлений з фольги, в якому знаходиться два фрагменти матерії білого кольору - адсорбенти, на які вилучено запаховий слід з палиці, на яку прикріплено ніж.

Суд не звернув уваги на кількісну відмінність між фрагментами тканини із запаховим слідом вилученим з місця вчинення вбивства ОСОБА_9 та наявними у скляній банці на час проведення експертизи. Крім того, суд не з'ясував питання про те, яким чином два фрагменти матерії білого кольору виявились загорнутими у виготовлений з фольги згорток, коли про це жоден із свідків не зазначав, у тому числі й експерт, що відбирала матеріал для експертизи.

Поза увагою суду залишились й інші важливі для доведеності вини ОСОБА_5 питання. Так, судом не встановлено з якої частини палиці було відібрано запаховий слід. За наявності показань свідка ОСОБА_10 про те, що одорологічне дослідження можливо провести лише один раз, оскільки після проведеного дослідження з'являться сторонні запахи, суд не з'ясував питання щодо наявності чи відсутності процесів дифузії запахів, можливості зберігання індивідуальності запаху за умови, що палиця пролежала не менше одинадцяти годин (з моменту заподіяння смерті ОСОБА_9 за вироком та до початку проведення огляду місця події) на відкритому повітрі, у жарку пору року, під сонячним промінням, посеред огіркового поля, куди не виключено доступ тварин (у даному випадку собаки, який був відв'язаний, що випливає із показань свідка ОСОБА_12), а також за умови, що адсорбенти, на які вилучено запаховий слід зберігались у банці в одному згортку.

Тобто, маючи інформацію про те, що після одного лише дослідження при проведенні одорологічної експертизи з'являться сторонні запахи, без з'ясування питання щодо впливу навколишнього середовища - умов, обставин та часу (з моменту вчинення злочину до моменту відібрання зразків на експертизу) на здатність предметів зберігати індивідуальність запахів, щодо можливості збереження такої індивідуальності за умов зберігання двох запахів у одній ємкості протягом тринадцяти діб (до початку проведення експертизи), а також без з'ясування питання щодо відповідності дій експерта при відборі 6 червня 2014 року запахових зразків відповідним правилам чи рекомендаціям, яких необхідно дотримуватись при відборі таких зразків, суд визнав висновок одорологічної експертизи належним доказом вини ОСОБА_5, що є передчасним.

Поза увагою суду залишився й ряд інших питань. Так не усунуто у вироку протиріччя між показаннями свідків про відсутність на взутті ОСОБА_5 слідів крові під час вилучення взуття та висновку експерта № 498 від 17 червня 2014 року про виявлення на її взутті слідів крові потерпілого. Не з'ясовано питання про те, чи могли залишатись на взутті сліди крові за наявності показань свідка ОСОБА_13 та ОСОБА_5 про те, що остання помила своє взуття й після цього ходила в ньому, та ще й з урахуванням показань свідка ОСОБА_14 в судовому засіданні про те, що він не може вказати на якій частині взуття ОСОБА_5 було виявлено сліди крові ОСОБА_9 під час проведення експертизи.

Оскільки згідно з даними молекулярно-генетичної експертизи від 19 червня 2014 року № 497, на яку у вироку є посилання як на доказ, зразки для даної експертизи відбирались лише із середньої третини дерев'яної палиці, до якої прикріплено ніж (знаряддя вбивства ОСОБА_9), генетичні ознаки клітин, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_5, виявлено в середній третині дерев'яної палиці, до якої прикріплено ніж (знаряддя вбивства ОСОБА_9), суд мав би з'ясувати питання про можливість завдання ОСОБА_5 удару ОСОБА_9 в область шиї з урахуванням їхніх антропометричних даних, за умови, якщо ОСОБА_5 тримала палицю в середній третині, оскільки інші дані про те в якому місці могла тримати палицю ОСОБА_5 у провадженні відсутні. З'ясування такого питання опинилось поза межами дослідження суду, що істотно впливає на правильність судового рішення.

Врахувати антропометричні дані ОСОБА_9 та ОСОБА_5 слід було б і під час з'ясування питання про можливість завдання останньою численних ударів ОСОБА_9 в грудну клітку за умови, що на самій ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень при судово-медичному освідуванні не виявлено (висновок експерта № 782 від 10 червня 2014 року), а на трупі ОСОБА_9 виявлено забруднення пальців рук кров'ю, що підсохла (висновок експерта № 493 від 12 липня 2014 року).

Не з'ясував суд і питання про можливість завдання удару ОСОБА_9 в область шиї за встановлених у вироку обставин при положенні останнього лежачи на землі.

За відсутності однозначних даних в експертизі № 493 від 12 липня 2014 року про послідовність заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, не наведено у вироку обґрунтувань на підставі яких даних судом встановлено таку послідовність, зокрема, що удар в область шиї ОСОБА_5 завдала потерпілому, коли той впав на землю.

Вирішення таких питань опинилось поза межами дослідження суду, що істотно впливає на законність, обґрунтованість судового рішення, а також на доведеність вини ОСОБА_5

Обвинувальний вирок судом постановлено і без належного спростування наданих ОСОБА_5 в судовому засіданні показань про застосування до неї незаконних заходів на досудовому слідстві, та її ж показань про те, що палицю із замотаним кінцем 7 червня 2014 року у приміщенні Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області їй дали потримати без зазначення мети такого тримання.

Як вбачається із вироку суд намагаючись спростувати зазначені твердження ОСОБА_5, формально вказав, що розцінив їх, як намагання уникнути покарання, а також про те, що захисник надавав ОСОБА_5 у судовому засіданні навідні питання. Разом із тим, дані технічного запису свідчать, що допит ОСОБА_5 в судовому засіданні відбувся з дотриманням вимог ст. 351 КПК України. Оскільки ОСОБА_5 висловлювалась нечітко, захисник вважав за можливе провести її допит задаючи їй прості питання з метою отримання чітких і конкретних відповідей. Крім того, допит ОСОБА_5 проходив під контролем суду, отже, у разі допущення захисником порушень, суд не був позбавлений можливості зробити зауваження з метою їх усунення. Окрім зазначеного, слід наголосити, що під час допиту ОСОБА_5 в судовому засіданні, питання захисника не містили навідні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї, що підтверджено даними технічного запису судового засідання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що в свою чергу є однією із підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Вказані вимоги закону суд першої інстанції не виконав.

Як вбачається з вироку, в його мотивувальній частині суд взагалі не зазначив мотив кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5

Спростовуючи твердження сторони захисту про відсутність у ОСОБА_5 мотиву вчинення кримінального правопорушення, суд у вироку послався на пояснення засудженої під час проведення щодо неї судово-медичної експертизи, з яких вбачається, що вона 5 червня 2014 року вранці заколола ножем ОСОБА_9, так як той домагався її. Проте, суд не звернув увагу на те, що згідно матеріалів кримінального провадження убивство ОСОБА_9 було вчинено 6, а не 5 червня 2014 року, як пояснила ОСОБА_5 при проведенні судово-медичної експертизи. Крім того, суд в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України не навів у вироку мотивів, з яких визнав зазначені пояснення ОСОБА_5 достовірними, та відкинув усі інші її пояснення.

За наведених обставин як вирок, так і ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 не можуть вважатись законними й обґрунтованими, оскільки, вирок не відповідає вимогам ст. 374 КПК України, а ухвала апеляційного суду - всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не містить конкретних і чітких відповідей на всі доводи апеляційної скарги захисника.

Зазначені вище порушення вимог кримінального процесуального закону, в силу ст. 438 КПК України, є істотними, отже є підставами для скасування судових рішень, які оскаржуються, з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.

Новий розгляд в суді першої інстанції слід провести з дотриманням всіх вимог закону, усунути всі наявні у провадженні протиріччя та за наслідками його розгляду, постановити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу захисника Бондаренка Вадима Васильовича задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 січня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 27 квітня 2015 року щодо ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.