Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Матієк Т.В., суддів Міщенка С.М., Солодкова А.А., при секретарі судового засідання Гладкіх Л.М.,

розглянула в судовому засіданні у режимі відеоконференції матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 лютого 2015 року про залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 30 грудня 2014 року про залишення без задоволення його заяви про перегляд вироку суду, за нововиявленими обставинами,

за участю прокурора Парусова А.М.,

захисника ОСОБА_6,

засудженого ОСОБА_5,

Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 31 грудня 2013 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 30 грудня 2014 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_5 про перегляд зазначеного вироку за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 лютого 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без зміни.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у цьому суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Прокурор зазначає, що при розгляді апеляційної скарги засудженого в суді апеляційної інстанції було порушено його право на захист, оскільки апеляційний суд усупереч вимогам ст. 20 КПК безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про особисту участь скаржника у судовому засіданні цього суду та користуватись правовою допомогою захисника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, пояснення захисника та засудженого, які підтримали доводи скарги, перевіривши матеріали провадження № 1-о/264/6/2014 та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Як убачається з матеріалів провадження, 01 лютого 2015 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до апеляційного суду про особисту його участь у судовому засіданні при розгляді його апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 30 грудня 2014 року та просив забезпечити йому можливість користуватись правовою допомогою захисника.

Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про розгляд апеляційної скарги у його присутності, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що відповідно до ст. 401 КПК обов'язковому виклику в судове засідання підлягає обвинувачений, а ОСОБА_5 має статус засудженого. Крім того суд зазначив, що його було етаповано для подальшого відбування покарання до Бердянської виправної колонії, а клопотання про проведення відеоконференції ОСОБА_5 не подавав.

З таким висновком колегія суддів не погоджується.

Відповідно до вимог ст. 20 КПК підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 21 цього Кодексу кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 (v009p710-12) у справі за зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень ст. 24 Конституції України в аспекті конституційного звернення положень ст. 24 КУ стосовно рівності громадян у конституційних правах, свободах та перед законом у взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 55, п. 2 ч. 3 ст. 129 Основного закону України щодо захисту судом прав і свобод людини і громадянина та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом треба розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантовані державою рівні права на захист прав і свобод у судовому порядку та на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку у судах усіх юрисдикцій, спеціалізації та інстанції, у тому числі й особа, яка засуджена і відбуває кримінальне покарання в установах виконання покарань.

Усупереч цим положенням закону за наявності письмового клопотання скаржника, який перебуває у місцях позбавлення волі, про забезпечення його участі в судовому засіданні апеляційний суд безпідставно не задовольнив дане клопотання і розглянув апеляцію скаржника у його відсутності, чим позбавив ОСОБА_5 можливості користуватися його процесуальними правами.

Що ж стосується клопотання ОСОБА_5 про призначення йому захисника, то воно апеляційним судом розглянуто не було.

Наведені порушення слід визнати істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування ухвали апеляційного суду.

Керуючись статтями 433 - 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 12 лютого 2015 року скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.