Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Солодкова А.А., суддів: прокурора за участю засудженого захисника при секретарі Матієк Т.В., Міщенко С.М., Басюка С.В., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110130003548 щодо ОСОБА_5 за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_8 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2015 року,

Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 263 КК із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

Вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2015 року вирок місцевого суду змінено в частині вирішення цивільного позову: провадження за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у даному кримінальному правопорушенні закрито у зв'язку із відмовою позивача від позову.

В решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 03 жовтня 2014 року, близько 22 год., проник на подвір'я АДРЕСА_1 та намагався привести в дію двигун мотоцикла "Іж", що належав власнику будинку ОСОБА_8, проте незаконно заволодіти транспортним засобом йому не вдалося у зв'язку із відсутністю палива у паливному баку. Заливши до баку мотоцикла бензин, ОСОБА_5 допустив недбалість, внаслідок чого, мотоцикл загорівся, що в решті спричинило потерпілому матеріальної шкоди на суму 4 658 грн 40 коп.

Крім того, у липні 2014 року, більш точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_5 перебуваючи у таборі батальйону "Айдар", у м. Краснодоні Донецької області, проходячи повз наметів, виявив патрони в кількості 5 штук, які підібрав, а у подальшому 14 вересня 2014 року, перевіз до свого тимчасового місця проживання за адресою: АДРЕСА_2, де незаконно зберігав до 4 жовтня 2014 року, поки їх не вилучили працівники міліції.

У касаційних скаргах потерпілий ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та даним, що характеризують особу засудженого через суворість, просять судові рішення щодо ОСОБА_5 змінити: пом'якшити засудженому покарання із наступним звільненням від його відбування на підставі положень ст. 75 КК України та покладенням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. При цьому, посилаються на те, що шкоду завдану злочином, родичі засудженого відшкодували потерпілому у повному обсязі, засуджений є інвалідом ІІІ групи, має молодий вік, малолітню дитину на утриманні, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв встановленню істини у справі та має позитивні характеристики.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав касаційну скаргу свого захисника та потерпілого і просив звільнити його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, думку прокурора про залишення обох касаційних скарг без задоволення, а судових рішень без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених та належно оцінених судом і у касаційній них скаргах не оспорюються.

Доводи скарг захисника та потерпілого про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та даним про особу засудженого ОСОБА_5 через надмірну суворість, аналогічні тим, що були наведені у апеляційній скарзі - були перевірені судом апеляційної інстанції, який, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, зазначив в ухвалі достатні підстави, через які визнав її необґрунтованою. Колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Таким чином, призначене засудженому ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав для пом'якшення призначеного засудженому покарання зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України, як про це ставиться питання в касаційних скаргах, колегія суддів не знаходить.

З уваги на таке, судові рішення є законними і обґрунтованими, призначене покарання справедливим, а відтак касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2015 року ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_8 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.