Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Матієк Т. В.,

суддів: Солодкова А. А., Шилової Т. С.,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_2,

Вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сівка-Войнилівська Калуського району Івано-Франківської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Золочівського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2010 року за ч. 3 ст. 185; 304 КК (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_3, судові рішення стосовно якого не оскаржуються.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 19 липня 2014 року приблизно о 01.00 год. за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, через вікно проник до магазину "Роксолана", що знаходиться на вул. Шевченка в смт Поморяни Золочівського району Львівської області, з якого викрав майно, заподіявши ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 5 505,75 грн.

У касаційній скарзі захисник просить змінити судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого і призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, він звертає увагу на те, що судами при призначенні покарання належним чином не враховано дані про особу засудженого та всі обставини, що пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши наведені у скарзі доводи і вивчивши долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження з мотивів, наведених у касаційній скарзі, немає з огляду на таке.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, захисник у касаційній скарзі не оскаржує.

Доводи захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через суворість є безпідставними.

Згідно зі ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обираючи покарання ОСОБА_2, суд відповідно до вимог

зазначеної норми Кодексу врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК є тяжким, обставини вчинення злочину, дані про особу засудженого (раніше неодноразово судимий - у тому числі за корисливі злочини, за місцем проживання характеризується негативно, суспільно-корисною працею не займається, на шлях виправлення не став), обставини, що пом'якшують (щире каяття, має неповнолітню дитину) та обтяжують (злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння) покарання, і призначив покарання у мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 185 КК.

Колегія суддів вважає, що визначене ОСОБА_2 покарання відповідає положенням статей 50, 65 КК, є необхіднім та достатнім для виправлення засудженого, попередження вчинення ним нових злочинів і не вбачає підстав для пом'якшення призначеного йому покарання чи застосування іншого, не пов'язаного з позбавленням волі.

Доводи захисника, аналогічні за своїм змістом доводам, викладеним у касаційній скарзі, належним чином перевірив суд апеляційної інстанції та обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги, навівши в ухвалі відповідно до ст. 419 КПК мотиви, з яких виходив при постановленні рішення.

Таким чином, із наведених у скарзі мотивів та з наданих до неї копій судових рішень підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає, а тому у відкритті касаційного провадження за скаргою захисника слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_2.

Ухвала оскарженню не підлягає.