Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пойди М.Ф., суддів: Бех М.О. і Романець Л.А., за участю прокурора Подоляка М.С., захисника ОСОБА_1, розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 липня 2015 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2015 року щодо ОСОБА_2, -

Вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2014 року

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця с. Поздимир Радехівського району Львівської області, мешканця АДРЕСА_1,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік.

ОСОБА_2 у обвинуваченні за ч. 1 ст. 222 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

ОСОБА_2 від призначеного йому покарання за ч. 1 ст. 366 КК України звільнено на підставі ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Вказаним вироком засуджено також ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржено.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2015 вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи на посаді голови правління ВАТ "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" (далі ВАТ "Загалшляхбуд"), зареєстрованого в смт. Міжгір'я, вул. Грабовець, 20, Закарпатської області, будучи службовою особою, в кінці вересня 2004 року в акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за вересень 2004 року, а також у довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за вересень 2004 року вніс завідомо неправдиві відомості про виконання генпідрядником ВАТ "Загалшляхбуд" на підставі договору підряду № 38 від 10 вересня 2004 року, в період з 1 по 24 вересня 2004 року будівельних підрядних робіт на об'єкті "міст через ріку Тересва в с. Ганичі Тячівського району", на відновлення якого було виділено субвенцію з обласного державного бюджету, які (акт та довідку) 6 жовтня 2004 року подав до оплати головному розпоряднику бюджетних коштів в Управління капітального будівництва Закарпатської обласної державної адміністрації, та на їх підставі 7 жовтня 2004 року з урахуванням УКБ Закарпатської ОДА, платіжним дорученням № 67 на рахунок ВАТ "Загалшляхбуд" в Міжгірському відділенні ЗОФ АППБ "Аваль" було перераховано кошти в сумі 217 005,60 грн., за виконані протягом вересня 2004 року підрядні будівельні роботи на об'єкті "міст через річку Тересва в с. Ганичі Тячівського району". Попередньо ОСОБА_2, з метою одержання коштів з Управління капітального будівництва Закарпатської облдержадміністрації в сумі 217 005,60 грн., представляючи товариство, як підрядник, 5 жовтня 2004 року укладав договір №59 на відновлення мосту через ріку Тересва в с. Ганичі Тячівського району із замовником - головою Ганичівської сільської ради ОСОБА_4 та платником - Управлінням капітального будівництва Закарпатської обласної державної адміністрації, відповідно до якого платник зобов'язався перерахувати кошти в сумі 217 006 грн. на розрахунковий рахунок підрядника після підписаних і прийнятих робіт замовником актів за формою КБ-2 та довідки форми КБ-3, а підрядник перерахувати платнику 1% від суми загальної вартості оплачених підрядних робіт в сумі 217 006 грн., що складає 2 170 грн.

Вказані у зазначених акті №1 та довідці будівельні роботи працівниками ВАТ "Загалшляхбуд" та бульдозерною технікою в період з 1 вересня по 24 вересня 2004 року на зазначеному об'єкті не виконувались, а виконувались на об'єкті "Відбудова захисних дамб на річці Тересва в с. Ганичі Тячівського району".

Аналогічні дії ОСОБА_2 вчинив внісши у жовтні 2004 року завідомо неправдиві відомості в акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за жовтень 2004 року, також довідку про вартість виконаних робіт форми № КБ-3 за жовтень 2004 року про виконання генпідрядником ВАТ "Загалшляхбуд" підрядних будівельних робіт, які фактично виконувались на об'єкті "Відбудова захисних дамб на річці Тересва в с. Ганичі Тячівського району", та понесення витрат на загальну суму 172 987 грн., які (акт та довідку) 29 жовтня 2004 року подав до оплати та за аналогічних наведеним вище обставин уклав договір № 78 на відновлення мосту через ріку Тересва в с. Ганичі Тячівського району з тим же замовником та платником, та цього ж дня з рахунку УКБ Закарпатської ОДА платіжним дорученням № 90 було перераховано на відкритий рахунок в Міжгірському відділенні ЗОФ АППБ "Аваль" для ВАТ "Загалшляхбуд" кошти в сумі 142 994 грн.

Також ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 21 грудня 2004 року представляючи товариство, як підрядник уклав договір №108 на відновлення мосту через річку Тересва в с. Ганичі Тячівського району із замовником - головою Ганичівської сільської ради ОСОБА_4 та платником - управлінням капітального будівництва Закарпатської ОДА, відповідно до якого, платник зобов'язався перерахувати кошти в сумі 29 993 грн. на розрахунковий рахунок підрядника після підписання і прийнятих робіт замовником актів за формою КБ-2 та довідки форми КБ-3, а підрядник перерахувати платнику 1% від суми загальної вартості оплачених підрядних робіт в сумі 29 993 грн., що складає 300 грн., на підставі якого 23 грудня 2004 року платіжним дорученням №126 з рахунку УКБ Закарпатської ОДА було перераховано на відкритий рахунок в Міжгірському відділенні ЗОФ АППБ "Аваль" для ВАТ "Загалшляхбуд" кошти в сумі 29 993 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 посилаючись на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_2 в частині засудження останнього за ч. 1 ст. 366 КК України, просить скасувати судові рішення в цій частині, а кримінальну справу - закрити. Обґрунтовуючи касаційну скаргу захисник вказує, що документи, які були складені ОСОБА_2 і які є предметом злочину за вчинення якого засуджено останнього, не містять ознак офіційних документів. Як зазначає захисник, поряд із виправданням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 222 КК України, суд безпідставно визнав винуватим його у службовому підробленні, оскільки встановлений судами першої та апеляційної інстанцій факт відсутності подання неправдивої інформації органам державної влади підтверджує відсутність об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину визначеного ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки їх предмет є однаковий.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими, захисника ОСОБА_1, який підтримав свою скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України 1960 року в ухвалі апеляційного суду, окрім інших обов'язкових даних, повинна бути зазначена суть апеляції, коротко викладені пояснення осіб, які брали участь у засіданні, і докладно - мотиви прийнятого судом рішення. При цьому усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані й зіставлені з наявними у справі і додатково поданими матеріалами, з тим, щоб жоден довід не залишився без відповіді в ухвалі. Частиною 2 ст. 377 КПК України 1960 року визначено, що при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, із яких апеляцію визнано необґрунтованою.

Ці вимоги апеляційною інстанцією виконані не були.

Як убачається зі справи, не погоджуючись із вироком місцевого суду щодо ОСОБА_2 його захисником - адвокатом ОСОБА_1 а також прокурором подано апеляційні скарги. На обґрунтування своїх вимог скаржниками наведено змістовні доводи.

Так захисник в апеляції на вирок твердив про свою незгоду з вироком в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 366 КК України, вказував на недоведеність пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, з огляду на що, апеляційний суд мав перевірити вирок на його відповідність вимогам ст. 323 КПК України 1960 року. Згідно з вимогами зазначеного закону, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим - обґрунтованим на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Також мотивувальна частина вироку має відповідати вимогам ч. 1 ст. 334 КПК України 1960 року згідно з якими, у ній, окрім іншого, наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Однак, як вбачається з ухвали, апеляційний суд таких вимог закону не виконав.

Так в апеляції на вирок захисник ОСОБА_1 зазначав про наявність у справі висновку будівельно-технічної експертизи, згідно даних якої підрядником ВАТ "Загалшляхбуд" в 2004 році перевиконані обсяги робіт по розчистці (регуляції) русла, влаштуванню перемички, укріпленню схилів ріки Тересва в с. Ганичі Тячівського району. Крім того, захисник твердив про те, що вину ОСОБА_2 не доведено наявними у справі доказами.

Апеляційний суд перевіряючи вирок щодо ОСОБА_2 не надав уваги тому, що у вироку зазначено лише суть показань свідків, які зазначали про виконання ними певного об'єму робіт на об'єкті, або своїх обов'язків, однак не вказано, які із цих показань свідчать про підробку тих чи інших документів ОСОБА_2 Не звернуто уваги апеляційним судом і на те, що у справі наявні показання ОСОБА_5, яку за клопотанням ОСОБА_2 (т. 18 а.с. 120) було допитано в судовому засіданні (т. 18 а.с. 158-159), про що свідчать дані відповідного протоколу. Серед іншого, ОСОБА_5 зазначала й про те, що об'єкти "міст через річку Тересва в с. Ганичі Тячівського району" та "відбудова захисних дамб на річці Тересва в с. Ганичі Тячівського району" можуть бути одним і тим самим об'єктом. Однак її показання взагалі не відображені у вироку суду, звідси їм не надано оцінку, не зазначено з яких причин їх відкинуто.

Крім того, судом у вироку не надано оцінку висновку будівельно-технічної експертизи (т. 17 а.с. 14 - 31), відповідно до якого обсяг виконаних робіт визначених відповідно до даних протоколу відтворення від 02.02.2012 року частково не відповідає актам виконаних робіт ЗАТ "Загалшляхбуд" за вересень - жовтень 2004 р., зокрема обсяг виконаних робіт є більшим, а ніж зазначено у актах виконаних робіт, на підставі яких на рахунок ВАТ "Загалшляхбуд" перераховувались кошти за виконані підрядні будівельні роботи. Суд не звернув уваги на вказані суперечності. Крім того місцевий суд, пославшись у вироку на висновок будівельно-технічної експертизи, як на доказ вини засудженого, не зазначив про підроблення яких саме документів (актів, довідок, договорів) свідчить висновок будівельно-технічної експертизи. Не надаючи відповідної оцінки висновку будівельно-технічної експертизи, суд не дотримався вимог ч. 4 ст. 75 КПК України 1960 року, відповідно до яких висновок експерта для суду хоча й не є обов'язковим, однак незгода з ним повинна бути мотивована у вироку.

Вказані недоліки залишились поза увагою апеляційного суду при розгляді апеляції захисника ОСОБА_1 й вплинули на законність прийнятого апеляційним судом рішення, та перешкодили апеляційному суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе судове рішення. Зазначене є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року - підставою для скасування судового рішення.

Крім того апеляційний суд, не надав належної відповіді на доводи апеляції захисника ОСОБА_1 Залишаючи її без задоволення, апеляційний суд не навів в ухвалі переконливих підстав прийняття такого рішення. Окрім відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд не дав вичерпної відповіді на жоден із доводів апеляційної скарги захисника, не сформулював належним чином висновки щодо обґрунтованості засудження ОСОБА_2, не зазначив в ухвалі конкретних підстав, через які визнав апеляцію захисника ОСОБА_1 необґрунтованою, обмежившись узагальненою формальною вказівкою про правильність висновків суду першої інстанції та формальним переліком доказів у справі без їх аналізу.

Отже, апеляцію захисника ОСОБА_1 розглянуто не по суті, а зі змісту ухвали апеляційного суду неможливо зрозуміти, на підставі яких доказів вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 в частині його засудження, визнано законним і обґрунтованим.

У зв'язку з цим ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_2 в частині його засудження підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, а справа направленню на новий апеляційний розгляд. Оскільки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні взаємопов'язаних дій, ухвала апеляційного суду в порядку ч. 2 ст. 395 КПК України 1960 року підлягає скасуванню й щодо Карпи І.В. та ОСОБА_4 в частині засудження останнього за ч. 1 ст. 366 КК України.

При новому розгляді справи в апеляційному порядку суд має ретельно перевірити всі доводи апеляції захисника ОСОБА_1 та з урахуванням усіх обставин справи прийняти належне рішення і викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

Керуючись ст. ст. 394, 395, 396 КПК України 1960 року, п. 11 Розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 27 січня 2015 року щодо ОСОБА_2 в частині засудження його за ч. 1 ст. 366 КПК України, а також в порядку ч. 2 ст. 395 КПК України 1960 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині засудження останнього за ч. 1 ст. 366 КПК України скасувати, а справу в цій частині направити на новий апеляційний розгляд.