Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Матієк Т.В., суддів Міщенка С.М., Солодкова А.А., при секретарі судового засідання Краснощок О.В.,

розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100030009121, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Азербайджан, уродженця м. Імішлі Республіки Азербайджан, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК, за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року,

за участю прокурора Гошовської Ю.М.,

захисника ОСОБА_7,

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку терміном 2 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК.

Вироком Апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано і постановлено свій вирок у цій частині, яким ОСОБА_5 призначено покарання за ч. 1 ст. 187 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 20 серпня 2014 року приблизно о 14.50 год. біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 з метою заволодіння чужим майном здійснив напад на ОСОБА_8 і, застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, заволодів золотим ланцюжком вартістю 8 190 грн, чим спричинив їй матеріальну шкоду на вказану суму.

У касаційній скарзі захисник порушує питання про зміну вироку апеляційного суду та застосування до призначеного ОСОБА_5 покарання положень ст. 75 КК. Захисник зазначає, що при призначенні винуватому покарання суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки даним про особу ОСОБА_5 та всім обставинам, які пом'якшують покарання, внаслідок чого вирок цього суду є необґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримання скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. Відповідно до вимог ст. 433 КПК при розгляді доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Доводи касаційної скарги захисника про те, що апеляційний суд при призначенні покарання належним чином не врахував усіх даних про особу винного та характер і суспільну небезпечність вчиненого діяння, а тому призначив надто суворе покарання колегія суддів вважає безпідставними.

Як убачається з матеріалів провадження, апеляційний суд при призначенні ОСОБА_5 покарання належним чином урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (вчинення тяжкого злочину), а також дані про особу винуватого. Зокрема враховано, що ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи, не перебуває на обліку лікаря нарколога. Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнав щире каяття та молодий вік останнього.

При цьому суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що ОСОБА_5 вчинив протиправне діяння щодо жінки, застосувавши до неї насильство, у результаті якого вона отримала травму грудної клітини (перелом 11 ребра зліва), а посилання як на обставину, що пом'якшує покарання, на наявність у нього на утриманні матері похилого віку не знайшло свого підтвердження, оскільки такі відомості в матеріалах провадження відсутні. Крім того суд установив, що ОСОБА_5 порушує правила перебування в Україні, проживає на території України без реєстрації, а тому звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК не буде сприяти його виправленню.

Урахувавши наведені обставини в їх сукупності, думку потерпілої про необхідність суворого покарання для винної особи, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначити ОСОБА_5 покарання у виді реального позбавлення волі. Таке покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ст. 412 КПК були би підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги захисника немає.

Керуючись статтями 433 - 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.