Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Крещенка А.М., суддів: при секретарі Животова Г.О., Квасневської Н.Д., Гладкіх Л.М., за участю прокурора захисника засудженого Деруна А.І., ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 14 липня 2015 року кримінальне провадження № 12013100150000106
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 17 червня 2014 року
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Старосинявського районного суду Хмельницької області від 6 серпня 2007 року за ст. ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 315, ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 4 місяця,
засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 7 жовтня 2014 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 2 год., знаходячись у буд. АДРЕСА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою вбивства на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли раптово, наніс ОСОБА_8 численні удари руками та ногами по голові та тулубу, чим заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких цього ж дня у проміжок часу між 15 та 17 годинами ОСОБА_8 помер.
У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 порушують питання про скасування оскаржуваних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв'язку з неправильним, на їх думку, застосуванням закону про кримінальну відповідальність та істотним порушенням кримінального процесуального закону, зазначаючи, що в матеріалах справи відсутні журнали певних судових засідань та їх технічні записи, деякі судові засідання здійснювалися за відсутності потерпілої, належним чином не повідомленої про дату, час та місце судових засідань. Крім того, вважають, що судом не надано належної оцінки зібраним у справі доказам, досудове розслідування та судовий розгляд є неповним та однобічним, а суд апеляційної інстанції зазначені порушення закону не усунув, ухвалу постановив в порушення вимог ст. 419 КПК, не надавши відповідей на всі доводи апеляцій.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та засудженого, які підтримали доводи касаційних скарг, пояснення прокурора, який не підтримав касаційні скарги та просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, окрім іншого, повинні бути зазначені мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, а у її резолютивній частині має бути зазначений висновок суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.
При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. На виконання цієї вимоги закону в ухвалі слід проаналізувати, співставивши з наявними у справі та додатково поданими матеріалами, всі наведені в апеляції доводи і дати на кожен із них вичерпну відповідь.
При розгляді провадження щодо ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції даних вимог закону не дотримався, доводи в апеляціях засудженого та захисника ретельно не перевірив, належним чином не проаналізував, докладної відповіді на них не дав і свого рішення належним чином не вмотивував.
Залишаючи апеляції без задоволення, апеляційний суд послався на ті ж докази про доведеність винуватості засудженого, які були досліджені у судовому засіданні, достовірність яких оспорювалася в апеляціях, без їх аналізу й оцінки у своєму рішенні.
Так, на підтвердження правильності висновків суду першої інстанції про доведеність вини і правильність кваліфікації дій ОСОБА_7, апеляційний суд послався на висновок судово-медичного дослідження № 96, висновки судово-медичної та додаткової судово-медичної експертиз, комісійної судово-медичної та додаткових комісійних судово-медичних експертиз, повторної комісійної судово-медичної експертизи, якими нібито встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала у проміжок часу між 15-17 годинами ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті закритої черепно - мізкової травми, забиття потиличної області лівої півкулі головного мозку, що ускладнилися його здавлюванням.
Разом з тим, відповідно до висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_8 настала в проміжок 1-1,5 год. і не могла настати через 14 годин з моменту спричинення тілесних ушкоджень.
Згідно висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_8 могла настати в проміжок часу між 15 та 17 годинами.
Суд першої інстанції установив доведеним і зазначив про це у вироку, що ОСОБА_7 побив потерпілого приблизно о 2 годині ІНФОРМАЦІЯ_2, а помер він в проміжок часу між 15-17 годинами цього ж дня.
Суперечності зазначених висновків експертиз щодо часу спричинення тілесних ушкоджень і часу настання смерті потерпілого залишилися без дослідження судом першої інстанції. Апеляційний суд на це уваги не звернув, та в порушення вимог ст. 404 КПК не усунувши суперечностей зазначених експертиз, прийшов до передчасного висновку про законність вироку щодо засудженого.
Крім того, суд касаційної інстанції наголошує на відсутності у матеріалах провадження проголошеної 7 жовтня 2014 року резолютивної частини ухвали апеляційного суду щодо вироку стосовно ОСОБА_7, журналу судового засідання за цей день, та даних, які б свідчили про здійснене належним чином повідомлення потерпілої про дату, час і місце проведення цього судового засідання.
За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, оскільки вона постановлена з істотними порушеннями вимог КПК (4651-17)
, що, відповідно до ст. 438 КПК є безумовною підставою для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно усунути зазначені порушення закону, повно і всебічно перевірити всі доводи апеляційних скарг та з урахуванням доводів, викладених у касаційних скаргах, ухвалити судове рішення, яке б відповідало вимогам кримінального процесуального закону.
Керуючись викладеним та ст. ст. 436, 438 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника
ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 7 жовтня 2014 року щодо засудженого ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
|
А.Крещенко
Г.Животов
Н.Квасневська
|