Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Матієк Т.В., суддів Міщенка С.М., Солодкова А.А., при секретарі судового засідання Петрику В.В.,

розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013040650000080, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, є особою, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_6 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2015 року,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

захисника ОСОБА_7,

Ухвалою від 13 жовтня 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська задовольнив клопотання ОСОБА_5 та звільнив її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ч. 1 ст. 49 КК, а кримінальне провадження щодо неї закрив.

Відповідно до змісту цієї ухвали, суд встановив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, за наступних обставин. 07 жовтня 2012 року приблизно о 19.00 год. ОСОБА_5 біля під'їзду АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із сусідкою ОСОБА_6 умисно завдала 5 ударів кулаком по голові зверху вниз останній, унаслідок чого спричинила потерпілій закриту черепно-мозкову травму та струс головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2015 року апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без зміни.

У касаційній скарзі потерпіла порушує питання про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв'язку з істотними порушеннями вимог КПК (4651-17) та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Скаржниця зазначає: що ухвала місцевого суду є незаконною, її постановлено всупереч вимогам ст. 372 КПК, у ній не зазначено, чи мало місце правопорушення та чи встановлені судом його обставини з посиланням на докази. Відсутність вказаних висновків суду призвело до неправильної кваліфікації дій обвинуваченої та безпідставного застосування положень ст. 49 КК. Потерпіла вказує, що суд апеляційної інстанції не розглянув доводи апеляції та не дав на них вичерпної відповіді.

У письмових поясненнях захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 вказує на безпідставність доводів касаційної скарги потерпілої та просить залишити судові рішення без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, захисника ОСОБА_7, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви його ухвалення.

Судове рішення у формі ухвали повинно відповідати вимогам статей 368, 372 КПК.

Цих вимог кримінального процесуального закону місцевий суд не дотримався.

При вирішення питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, місцевий суд повинен був виконати вимоги ст. 368 КПК. Зокрема, під час судового розгляд суд мав перевірити: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення та інші вимоги, передбачені цією статтею. При цьому суд з'ясовує думку обвинуваченого щодо його звільнення від кримінальної відповідальності і роз'яснює наслідки такого звільнення та думку потерпілого.

Як убачається зі змісту ухвали місцевого суду, в ній викладено лише висновок органа досудового розслідування із наведенням фактичних обставин інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Жодних інших висновків суду судове рішення не містить.

Ці порушення відповідно до ст. 412 КПК є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.

На вказані порушення не звернув уваги апеляційний суд, не усунув їх, а навпаки допустив й інші порушення.

Зокрема, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні, обґрунтовуючи законність ухвали місцевого суду, зазначив, що висновок цього суду про правильність кваліфікації дій обвинуваченої ґрунтується на висновку судово-медичної експертизи, згідно якої потерпілій було заподіяно легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я. Водночас, як обґрунтовано посилається потерпіла в апеляційній скарзі, усі наявні у провадженні висновки судово-медичних експертиз містять протилежний висновок про спричинення потерпілій легких тілесних ушкоджень саме з короткочасним розладом здоров'я. Крім того, суд апеляційної інстанції судового слідства не проводив, докази не досліджував, а тому посилання на них в ухвалі цього суду суперечить положенням ст. 419 КПК.

За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_5 не можна визнати законними, вони підлягають скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. При новому розгляді суду належить виправити недоліки і постановити законне і обґрунтоване рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433 - 436 КПК, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2015 року щодо ОСОБА_5 скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.