Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Квасневської Н.Д.,

при секретарі судового засідання Холявчука А.А.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула 7 липня 2015 року в м. Києві кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу судді-доповідача Апеляційного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року про повернення апеляційної скарги на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року.

Вказаним вироком місцевого суду ОСОБА_2 виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України через відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

На цей вирок прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яка ухвалою судді-доповідача апеляційного суду від 17.12.2014 була повернута на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України через неусунення в установлений суддею строк недоліків апеляційної скарги, яку було залишено без руху ухвалою того ж судді від 02.12.2015 у зв'язку із недотриманням вимог п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України щодо узгодженості мотивувальної частини апеляційної скарги з положеннями ст. 415 КПК України.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу судді-доповідача апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

В запереченнях на цю касаційну скаргу захисник ОСОБА_1 та виправданий ОСОБА_2 просять залишити її без задоволення, як необґрунтовану, а оскаржене судове рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав скаргу, та пояснення захисника, який просив залишити скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з оскарженої ухвали, суддя-доповідач повернув прокурору апеляційну скаргу у зв'язку із тим, що останній, усунувши недоліки скарги, фактично вніс до неї зміни, які тягнуть за собою погіршення становища виправданого.

При цьому суддя не врахував, що вимога ч. 4 ст. 403 КПК України, якою він фактично керувався повертаючи апеляційну скаргу прокуророві, стосується інших процесуальних дій вчинених за межами інших процесуальних строків.

В даному ж випадку слід було виходити з положення ч. 2 ст. 399 КПК України про те, що в разі усунення у встановлений суддею строк недоліків апеляційної скарги вона вважається поданою у день первинного її подання.

Отже, висновки та рішення судді-доповідача апеляційного суду не відповідають точному змістові вищезазначених вимог та положень КПК України (4651-17) , внаслідок чого оскаржене рішення підлягає скасуванню через істотне порушення кримінального процесуального закону.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу судді-доповідача Апеляційного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року про повернення апеляційної скарги прокурора на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати, призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.