Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Широян Т. А., суддів Матієк Т. В., Міщенка С.М.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_4 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 4 червня 2015 року,

Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, уродженця с. Бурківка Ніжинського району Чернігівської області, який проживає на АДРЕСА_1, засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 04 червня 2015 року цей вирок змінено, скасовано накладений арешт на майно ОСОБА_4, зокрема, на садовий буд. АДРЕСА_2.

У іншій частині цей вирок залишено без змін.

За вироком ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 04.40 год. керував транспортним засобом "Деу Ланос" та, рухаючись по вул. Шевченка в м. Ніжині у напрямку залізничного вокзалу зі сторони центру міста, поблизу будинку № 111 по вул. Шевченка в м. Ніжин порушив вимоги п.п. 2.3б, 12.3 ПДР України (1306-2001-п) та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5, який рухався попереду у попутному напрямку. Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпілий помер на місці пригоди.

У касаційній скарзі засуджений, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та правильність кваліфікацію його дій, просить змінити постановлені щодо нього судові рішення. Посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, або зменшити строк покарання відповідно до ст. 69 КК України, зазначивши, що судом не дано належної оцінки тому, що він утримує двох неповнолітніх дітей та дружину, щиро розкаявся.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги і долучені до неї копії судових рішень, судова колегія дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, і правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційному порядку засудженим не оспорюються, з цього приводу не надійшло касаційних скарг і від інших учасників судового розгляду.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів покарання.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини скоєння, дані про його особу, а саме - що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, до адміністративної відповідальності на протязі року не притягувався. При цьому судом враховано і обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та часткове відшкодування моральної шкоди потерпілій

Врахувавши наведене, а також думку потерпілої щодо можливої міри покарання та за відсутності обтяжуючих покарання обставин. суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, але у виді реального позбавлення волі.

Апеляційний суд за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_4, яка за своїм змістом та вимогами аналогічна його касаційній скарзі, перевірив вирок районного суду, та з урахуванням позиції представника потерпілої, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, залишив його без зміни, навівши відповідні обґрунтування, з якими колегія суддів погоджується.

У касаційній скарзі засудженого відсутні достатні дані та переконливі доводи, які б спростовували вказані висновки судів першої та апеляційної інстанції та давали б підстави визнати призначене покарання явно несправедливим.

Виходячи із наведеного колегія суддів не вбачає підстав для подальшого пом'якшення призначеного засудженому ОСОБА_4 покарання, а тому підстави для задоволення касаційної скарги засудженого відсутні.

Оскільки з касаційної скарги засудженого та доданих до неї копій судових рішень не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 04 червня 2015 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.