Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Єленіної Ж.М., Квасневської Н.Д.,

ознайомившись з касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 3 квітня 2015 року,

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого, уродженця міста Ватутіно Звенигородського району Черкаської області, мешканця АДРЕСА_1,

- за ч. 1 ст. 321 КК України на 1 рік позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно вироку ОСОБА_1, працюючи на посаді "медичної сестри" в Черкаській обласній організації Червоного Хреста, 02.11.2011 в аптеці № 110 в м. Сміла Черкаської області отримав за рецептами лікаря 50 таблеток лікарського препарату "Соннат" з сильнодіючим засобом зопікон, 30 таблеток якого з 0,2247 г зопікону без рецепта лікаря цього ж дня продав за 150 грн ОСОБА_2 під час оперативної закупки в фельдшерсько-акушерському пункті на вул. Леніна, 35 в с. Тернівка Смілянського району в якому зберігав вказаний сильнодіючий лікарський засіб.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вказані судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо нього.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнота судового розгляду, на що посилається засуджений у касаційній скарзі, самі по собі можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду, згідно до вимог ст. ст. 409, 410 КПК України, апеляційним судом.

Отже, в касаційній скарзі засудженого відсутні посилання на підстави для зміни чи скасування судових рішень судом касаційної інстанції, передбачені ч. 1 ст. 438 КПК України.

Твердження засудженого про невинуватість у незаконному зберіганні з метою збуту та збуті сильнодіючого лікарського засобу є безпідставними, оскільки протилежні висновки суду в цій частині ухвалено, у відповідності до вимог ст. 370 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Такі висновки відповідають показанням свідка ОСОБА_2 про обставини придбання ним 02.11.2011 в фельдшерсько-акушерському пункті у ОСОБА_1 трьох пачок пігулок препарату "Соннат"; показанням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про отримання оперативної інформації щодо незаконного збуту ОСОБА_1 сильнодіючих лікарських засобів та проведення оперативної закупки у останнього препарату "Соннат"; показанням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які брали участь в оперативній закупці в якості понятих; даним протоколів огляду від 02.11.2011 про те, що номери банкнот, вручених залегендованій особі для проведення оперативної закупки, співпадають з номерами банкнот, вилучених у засудженого; даним протоколу огляду місця події від 02.11.2011 про виявлення та вилучення в фельдшерсько-акушерському пункті трьох пачок пігулок препарату "Соннат" та 150 грн; даним постанови про оперативну закупку від 02.11.2011; даним протоколу від 02.11.2011, згідно якого ОСОБА_9 добровільно видав три пачки пігулок препарату "Соннат"; висновку експерта № 2/2397 від 02.12.2011 про те, що надані на дослідження таблетки препарату "Соннат" містять сильнодіючий лікарський засіб зопікон, загальною масою 0,2247 г; даним протоколів виїмки від 22.12.2011 про вилучення з аптеки № 110 рецептів на препарат "Соннат"; даним розпорядження № 4 х/к 00331 від 01.10.2010 про прийняття ОСОБА_1 на роботу в медслужбу Смілянського РО ТЧХ на посаду "медичної сестри" та відомостями про його функціональні обов'язки.

Визнавши ці докази достовірними та оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні вказаного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами належним чином перевірялися та були мотивовано відхилені доводи засудженого про його невинуватість у вчиненні злочину.

Крім того, судом апеляційної інстанції перевірялись та були обґрунтовано відхилені доводи засудженого про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема й ті, про які останній зазначає в касаційній скарзі.

Так, висновком експерта № 778 від 19.12.2012 встановлено, що під час проведення оперативної закупівлі ліків у ОСОБА_1 свідок ОСОБА_2 розумів значення своїх дій та міг ними керувати, що в судовому засіданні підтвердив і експерт ОСОБА_10, у зв'язку із чим, всупереч доводам засудженого, суд обґрунтовано прийняв до уваги, як допустимий доказ, показання ОСОБА_2

Всупереч твердженням ОСОБА_1, речові докази в кримінальному провадженні згідно вимог ст. 290 КПК України були відкриті йому та захисникові, про що свідчить підпис засудженого в протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 19.02.2014.

Необґрунтованими є й доводи ОСОБА_1 про вчинений на нього тиск з боку органів досудового розслідування. До того ж, вирок не ґрунтується на показаннях засудженого, який не визнав свою вину.

Недоліки процесуальних документів (деяких протоколів та постанов) обґрунтовано визнані судами першої та апеляційної інстанцій неістотними, а доводи засудженого про незаконні дії слідчих суддів не є предметом розгляду касаційного суду в даному провадженні.

Покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, та є справедливим.

Апеляційний суд, у відповідності до вимог ст. 419 КПК України, вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано залишив без зміни вирок суду першої інстанції, а доводи засудженого на спростування вищезазначених висновків не переконливі та недостатні.

Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає.

Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 3 квітня 2015 року стосовно нього.

Ухвала оскарженню не підлягає.