Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі колегії:

головуючого Колесниченка В.М.,

суддів Наставного В. В., Чуйко О. Г.,

при секретарі Холявчуку А. А.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080310000936, за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на вирок Апеляційного суду Запорізької області від 18 грудня 2014 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Оріхів Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

якого визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Деруна А. І.,

За вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2014 року ОСОБА_1 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 2 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_3 10000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалено процесуальні витрати на залучення експертів покласти на рахунок держави.

18 грудня 2014 року Апеляційний суд Запорізької області частково задовольнив апеляцію прокурора та скасував указаний вирок місцевого суду у частині застосування ст. 75 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання, та постановив свій вирок, яким на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.

У решті вирок місцевого суду було залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 23 липня 2014 року близько 14:30 год., керуючи автомобілем ВАЗ 2106 (реєстраційний номер НОМЕР_1), рухаючись по проїжджій частині дороги по вул. Шевченка у с. Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області у напрямку м. Оріхів, знаходячись поблизу будинку № 59А порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (1306-2001-п) , маючи можливість завчасно виявити велосипедиста ОСОБА_4, який рухався на велосипеді "Україна" в попутному з ним напрямку, та зупинити керований ним транспортний засіб до зближення з потерпілим, не вжив заходів до зменшення швидкості руху автомобіля, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.

Заступник прокурора Запорізької області відмовився від своєї касаційної скарги (заява від 02 липня 2015 року, вхідний № 14827/0/5-15 від 02 липня 2015 року).

Відмову подано належною особою до початку касаційного розгляду. Іншими учасниками судового розгляду вказані судові рішення у касаційному порядку не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав відмову прокурора від касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 403, 432, 434, 442 КПК України,

Касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Апеляційного суду Запорізької області від 18 грудня 2014 року щодо ОСОБА_1 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.