Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Квасневської Н.Д., Єленіної Ж.М.,

ознайомившись з касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 1 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2015 року,

Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

- за ч. 1 ст. 125 КК України до 850 грн штрафу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Згідно вироку, ОСОБА_1 24.09.2013 о 08:30 в підземному переході біля входу на Центрально-Міський ринок на вул. Лермонтова в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на ґрунті неприязних відносин ударив кулаком в обличчя ОСОБА_2, заподіявши їй легке тілесне ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вказані судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо нього.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнота судового розгляду, на що посилається засуджений у касаційній скарзі, самі по собі можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду, згідно до вимог ст. ст. 409, 410 КПК України, апеляційним судом.

Отже, в касаційній скарзі засудженого відсутні посилання на підстави для зміни чи скасування судових рішень судом касаційної інстанції, передбачені ч. 1 ст. 438 КПК України.

Твердження засудженого про його невинуватість в умисному спричиненні ОСОБА_2 легкого тілесного ушкодження є безпідставними, оскільки протилежні висновки суду в цій частині ухвалено, у відповідності до вимог ст. 370 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Такі висновки, як вбачається з оскаржених рішень, відповідають показанням потерпілої ОСОБА_2 про обставини сварки, яка виникла 24.09.2013 між нею та засудженим, під час якої останній вдарив її кулаком в обличчя; показанням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які 24.09.2013 були очевидцями вказаних подій та підтвердили показання потерпілої; даним акту судово-медичного обстеження № 2439 від 24.09.2013 та висновку експерта № 2775 від 04.11.2013 про характер, локалізацію й тяжкість заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень.

Визнавши ці докази достовірними та оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та правильно кваліфікував його дії.

При цьому показання свідка ОСОБА_5, допитаної апеляційним судом за клопотанням ОСОБА_1, які на думку останнього доводять його невинуватість, обґрунтовано відкинуті апеляційним судом, як непослідовні та суперечливі.

Ретельно перевірялись апеляційним судом та були обґрунтовано відхилені доводи засудженого про недопустимість, як доказу, висновку експерта про характер, локалізацію й тяжкість заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень.

Покарання засудженому призначено з урахуванням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, та є справедливим.

Апеляційний суд, у відповідності до вимог ст. 419 КПК України, вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано залишив без зміни вирок суду першої інстанції, а доводи засудженого на спростування вищезазначених висновків не переконливі та недостатні.

Отже, з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає.

Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 1 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2015 року щодо нього.

Ухвала оскарженню не підлягає.