820/2390/15 Про визнання неправомірними дій Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - 21.01.2016 Прийняття

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі № 820/2390/15 позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про визнання дій неправомірними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Реєстраційної служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича, в якому просив:

- визнати протиправними дії Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності позивача на нерухоме майно у вигляді Гаража (Б) з Погрібом (б) за адресою: АДРЕСА_1;

- скасувати рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 15370739 від 26.08.2014 року;

- скасувати рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 18144619 від 19.12.2014 року;

- зобов'язати Реєстраційну службу Красноградського районного управління юстиції Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрована у базі даних прав про реєстрацію заяв і запитів державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.08.2014 року за реєстраційним номером 7785473.

Позивач зазначив, що державний реєстратор протиправно прийняв оскаржувані рішення, оскільки ним було подано до державного органу всі документи, отримані у встановленому законом порядку, для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на нерухоме майно у вигляді Гаража (Б) з Погрібом (б) за адресою: АДРЕСА_1. Скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 15370739 від 26.08.2014 року. Скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 18144619 від 19.12.2014 року. Зобов'язано Реєстраційну службу Красноградського районного управління юстиції Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровану у базі даних прав про реєстрацію заяв і запитів державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.08.2014 року за реєстраційним номером 7785473.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 1996 року ОСОБА_4 на земельній ділянці площею 0,0110 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, що належить йому на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_3 від 24.06.1996 року, збудував Гараж (Б) з Погрібом (б) без відповідного дозволу та проекту.

З метою належного оформлення свого права власності на Гараж (Б) з Погрібом (б) позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області для реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області листом № 7/20-3037 від 05.06.2014 року відмовила позивачу у прийнятті рішення про реєстрацію декларації про готовність вказаного об'єкта до експлуатації, та повернула подані документи без реєстрації, з посиланням на відсутність правових підстав для прийняття рішення про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки нормативно-правовий акт, на підставі якого подані документи, втратив чинність.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 23.07.2014 року по справі № 626/1374/14-ц, провадження № 2/626/501/2014, яке набрало чинності 04.08.2014 року, було визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно у вигляді Гаража (Б) з Погрібом (б) за адресою: АДРЕСА_1.

Підставою для звернення ОСОБА_4 до Красноградського районного суду Харківської області із позовною заявою про визнання права власності на самочинно збудований Гараж (Б) з Погрібом (б) за адресою: АДРЕСА_1, була неможливість оформлення на нього декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

14.08.2014 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Красноградського районного управління юстиції Харківської області із заявою про реєстрацію права власності на Гараж (Б) з Погрібом (б) за адресою: АДРЕСА_1. До заяви позивачем було додано: рішення суду від 23.07.2014 року у справі № 626/1374/14-ц; технічний паспорт на гараж; державний акт на право приватної власності на землю; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копію паспорта громадянина України; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.

11.12.2014 року позивач отримав копію рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 15370739 від 26.08.2014 року, яким вирішено зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 14.08.2014 р. за реєстраційним номером 7785473, яку подав ОСОБА_4, у зв'язку з тим, що не подані усі необхідні документи, а саме, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

22.01.2015 року позивач отримав копію рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за номером № 18144619 від 19.12.2014 року, яким відмовлено у державній реєстрації права власності, оскільки після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

10.02.2015 року позивач повторно звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області із заявою про прийняття в експлуатацію об'єкту "Гараж (Б) по АДРЕСА_1.

Листом від 11.02.2015 року № 1020-796 позивачу було повідомлено, що станом на 10.02.2015 року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, Порядок прийняття в експлуатацію об'єктів і проведення технічного обстеження не визначений. Також зазначеного, що після визначення Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України вказаного Порядку, позивач зможе подати на розгляд документи щодо введення в експлуатацію вказаного об'єкту.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову у проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, з огляду на відсутність у спірних відносинах підстав для відмови у проведенні державної реєстрації на нерухоме майно, передбачених ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Між тим, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що відповідач, приймаючи рішення № 15370739 від 26.08.2014 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, рішення № 18144619 від 19.12.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

Колегія суддів вважає передчасними такі висновки суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

В силу ч.2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1, 3 та 5 ст.3 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно з ст.5 Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Частиною першою статті 19 Закону визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (868-2013-п) (далі - Порядок № 868).

Згідно з п.15 Порядку № 868 (868-2013-п) , під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно з п.36 Порядку № 868 (868-2013-п) , для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до пп.10 п.37 Порядку № 868 (868-2013-п) , документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Для проведення державної реєстрації речових прав заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає копію документа, що посвідчує його особу (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування) (п.38 Порядку № 868 (868-2013-п) ).

Як вірно встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_4 разом із заявою про державну реєстрацію об'єкта Гараж (Б) з Погрібом (б) за адресою: АДРЕСА_1 подав додаткові документи, а саме: рішення суду від 23.07.2014 року у справі № 626/1374/14-ц; технічний паспорт на гараж; державний акт на право приватної власності на землю; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копію паспорта громадянина України; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Проте, державний реєстратор прийняв рішення № 15370739 від 26.08.2014 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а в подальшому рішення № 18144619 від 19.12.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Так, згідно з вимогами пункту 28 Порядку державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

Відповідно до ч.1, 3 ст.22 Закону у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Частинами 1-4 статті 24 Закону визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5 2 - 5 6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є неподання позивачем документу, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Однак, судом апеляційної інстанції безпідставно не взято до уваги ту обставину, що позивач з метою виконання рішення відповідача про зупинення розгляду заяви повторно звертався до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області для реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, однак йому було відмовлено з тих підстав, що Порядок прийняття в експлуатацію об'єктів і проведення технічного обстеження законодавчо не визначений.

Крім того, право власності на Гараж (Б) з Погрібом (б) за адресою: АДРЕСА_1 визнано за позивачем рішенням суду, що набрало законної сили.

Враховуючи вказані обставини та зазначені вище правові положення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності позивача.

Колегія суддів вважає обґрунтованими посилання скаржника про те, що відсутність нормативно-правового акту на підставі якого державний орган має право і можливість засвідчити прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, не може бути підставою для позбавлення позивача у повній мірі володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому нерухомим майном.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень державного реєстратора та зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке скасоване помилково.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.