Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Запорізької митниці Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 808/4460/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна" до Запорізької митниці Міндоходів про скасування рішення та картки відмови, -

У липні 2014 року публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" звернулося в суд з позовом до Запорізької митниці Міндоходів -правонаступник Запорізька митниця Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення № 112030000/2014/000014/2 від 22.01.2014 р. про коригування митної вартості товару за шостим методом та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2014/00015 від 22.01.2014 р.за ВМД № 112030000/2014/000501.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення та картка відмови є протиправними, оскільки позивачем длдя митного оформлення товару були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за основним методом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року,позов задоволений. Скасовані рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості № 112030000/2014/00014/2 від 22.01.2014 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2014/00015 від 22.01.2014 р..

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Запорізька митниця Державної фіскальної служби, як правонаступник Запорізької митниці Міндоходів, звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог,

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що між ПАТ "Дніпроспецсталь" (покупець) і Lintorfer Eisengiesserei GmbH (виробник - продавець) Ратиген, Германія, укладений контракт № 13130290 від 26.03.2013 р., відповідно до якого продавець зобовязується поставити покупцю товар відповідно до специфікацій на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010. Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно зі специфікацією № 1 від 26.03.2013 р. до вищевказаного договору позивачем до митного органу 14.01.2014 р. подана вантажна митна декларація № 112030000/2013/000501. Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані: зовнішньоекономічний договір №13130290; специфікація № 1 від 26.03.2013 р., № 2 від 19.06.2013 р., № 3 від 12.09.2013р., лист № 213-31, лист № 11/2496, інвойс № 41.617 від 28.11.2013 р., № 41.618 від 28.11.2013 р., DELIVERY-NOTE № 27.633 від 28.11.13,сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація № MRN 13 DE 260487884237Е7, інвойс № 41.619 від 28.11.2013 р., № 41.620 від 28.11.2013 р ., DELIVERY-NOTE №27.634 від 28.11.13, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація № MRN 13 DE 260487885034Е9, інвойс № 41.630 від 29.11.2013 р., № 41.631 від 29.11.2013р., DELIVERY-NOTE № 27.640 від 29.11.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR,експортна декларація № MRN 13 DE 260487885909Е6, інвойс № 41.632 від 29.11.2013р., № 41.633 від 29.11.2013р., DELIVERY-NOTE № 27.641 від 29.11.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація MRN № 13 DE 260487886877Е6, інвойс № 41.645 від 02.12.2013 р., № 41.646 від 02.12.2013 р., DELIVERY-NOTE № 27.645 від 02.12.2013, сертифікат відповідності, сертифікат походження, CMR, експортна декларація MRN №13 DE 260487887583Е6. Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару форми ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі статтями 57, 58 Митного кодексу України за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару виливниці з розважуванням у 3.6 т., 4,5 т., 6,5 т., які використовуються для заповнення розплавленим металом для отримання злитка розважуванням у 3.6 т. 4,5 т., 6,5 т., виготовлені з чавуну з кулястим графітом, заявленого до митного оформлення за ВМД від 14.01.2014 № 112030000/2013/000558, митним органом перевірені подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та вважаючи, що мають місце розбіжності у наданих документах, відповідності до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації та каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Митним органом при витребуванні додаткових документів, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно п. 2 статті 53 Митного кодексу України було зазначено про розбіжності в поданих до митного оформлення документах. Декларантом ПАТ Дніпроспецсталь на зворотному боці ДМВ 22.01.2014 року зазначений перелік документів, які додатково надає, а також пояснення неможливості подання інших документів.

Митним органом 22.01.2014 року прийняте рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 112030000/2014/000014/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом та видана картка відмови у митному оформленні товару № 112030000/2014/00015 від 22.01.2014 р.. Позивачем була подана митному органу нова митна декларація № 112030000/2014/001113 з урахуванням при знятого митницею спірного рішення.

Суди першої і апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що документи, які надані позивачем для митного оформлення товару, містять необхідні дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку з цим митний орган протиправно визначив митну вартість товарів на підставі наявної у нього інформації про вартість такого товару.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступногоЗгідно обставин справи між сторонам виник спір щодо законності прийнятих митним органом рішення пр овизначення митної вартості товару та картки відмови.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 Митного кодексу України.

Згідно ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч.10 цієї статті.

Водночас, як встановлено ч.5 ст. 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч.1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, згідно ч. 2 цієї статті, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинами 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Перелік додаткових документів визначено в цій же ч.3 ст. 53 Митного кодексу України.

Згідно з ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надані митному органу для митного оформлення імпортованого товару необхідні основні документи, що визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Подані основні документи, ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. При цьому вказані документи окремо містили додаткові відомості про витрати, додаткові витрати, що включалися до ціни.

Виходячи з наведеного, подані позивачем документи підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частинами 4, 5 ст. 58 МКУ.

Відповідач посилається на те, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості відповідач дійшов висновку документи, які надані до митного оформлення товару, містили розбіжності саме:в контракті, додатку, специфікаціях інвойсах, в коріях калькуляцій різні підписи уповноважених осіб, в документі щодо міжнародного перевезення відсутні умови поставки товару, у висновку відсутні цінові джерела інформації на підставі яких даний висновок, у зв'язку з чим, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано подати додаткові документи. Отримані митним органом від декларанта документи були надані, на думку на думку итного органу, не в повному обсязі, у зв'язку з чим митну вартість товарів визначено на підставі наявної в митниці інформації за методом № 6 (розрахунок 1,33 EUR за кілограм на підставі митної декларації № 112030000/2013/021856 від 13 вересня 2013 року та № 112030000/2013/020046 від 11 жовтня 2013 року).

Проте, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України були надані відповідні документи, що підтверджують митну вартість товару. Так, 22.01.2014 року ПАТ Дніпроспецсталь у відповіді на запит стосовно витребування додаткових документів позивачем повідомлялося що згідно наданого ними запиту (копія запиту № 213-55 від 14.01.2014 додається) до компанії Lintorfer Eisengiesserei GmbH стосовно різних підписів в контракті № 13130290 від 26.06.2013, специфікації № 3 від 12.09.2013 та в інвойсах, ними отриманий лист від компанії виробника (б/н від 15.01.2014 додається), де повідомляється, що всі документи в компанії Lintorfer Eisengiesserei GmbH підписуються двома посадовими особами, а саме контракт № 13130290 від 26.03.2013 підписали генеральний директор ОСОБА_1 1та заступник генерального директора ОСОБА_2, Специфікацію № 3 від 12.09.2013 підписали генеральний директор ОСОБА_3 та заступник генерального директора ОСОБА_4, інвойси відвантажувальні відомості підписали заступники генерального директора ОСОБА_5, ОСОБА_6. Також надається копія листа б/н від 20.01.2014 від компанії Lintorfer Eisengiesserei GmbH зі зразками підписів усіх посадових осіб, та зразками печаток компанії. Надається доброякісна копія контракту № 13130290 від 26.03.2013 з копіями усіх 3 специфікацій. Згідно наданого нами запиту (копія запиту № 213-55 від 14.01.2014 додається) до компанії Lintorfer Eisengiesserei GmbH стосовно відсутності умов поставки в CMR, позивачем отриманий лист від компанії виробника ( б/н від 15.01.2014 додається), де повідомляється, що вказування умов поставки INCOTERMS не є обовязковим при заповненні CMR. Також в Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої Україна приєднана Законом N 57-V (57-16) від 01.08.2006, ВВР, 2006, № 39, ст. 341, в статті 6 конвенції перераховані всі данні які повинна містити вантажна накладна а саме: 1. Вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім'я та адреса відправника; c) ім'я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім'я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов'язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; k) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. 2.У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: a) заява про те, що перевантаження забороняється; b) платежі, які відправник зобов'язується сплатити; с) сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; d) декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; е) інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; f) погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; g) перелік документів, переданих перевізнику. 3. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу формацію, яку вони вважають корисною. Отже, умови поставки в СМR вказуватися не повинні. Згідно наданого позивачем запиту (копія запиту № 213-48 від 13.01.2014 додається) до ДПДІАЦМЗТР стосовно відсутності цінових джерел інформації у висновку № 9/579 від 15.11.2013, станом на 21.01.14 р. відповідь від ДП ДІАЦМЗТР не отримана. На вимогу митного органу згідно пункту 2 ст. 53 МКУ від 14.01.2014 щодо поставки виливниць (фірма-постачальник Lintorfer Eisengiesserei GmbH) згідно з контактом № 13130290 від 26.03.2013 декларант повідомив, що в якості виписки з бухгалтерської інформації в пакеті до митного оформлення були надані специфікація № 3 від 12.09.2013, калькуляція від 12.11.2013, інвойси та відвантажувальні відомості. Оскільки згідно наданого запиту (копія запиту № 213-55 14.01.2014 додається) до компанії Lintorfer Eisengiesserei GmbH стосовно надання виписки з бухгалтерської документації, позивачем отриманий лист від компанії виробника (б/н від 15.01.2014 додається), де повідомляється, що виробник використовує лише вищевказані документи в своєму діловодстві, використання інших документів німецьким законодавством не передбачено. В якості каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару в пакеті для митного декларування була надана калькуляція вартості виливниць від 12.11.2013, що була надана Lintorfer Eisengiesserei GmbH. Прайс-листів компанія немає оскільки виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальними кресленнями, унікальність якого підтверджена листом компанії виробника від 11.06.2013, який було надано і пакеті документів для митного оформлення, і не може мати узагальненої ціни. Декларантом надані всі наявні в нього документи. Ніякі інші документи на момент декларування не надаватимуться.

Виходячи з наведеного декларантом були виконано всі можливі дії щодо надання запитуваної митним органом декларації та документів.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № 112030000/2013/000614 від 13.09.2013 та № 112030000/2013/000639/2 від 11.10.2013, на які послався відповідач при прийнятті визначенні митної вартості товару за спірним рішенням, оскаржені позивачем в судовому порядку та є скасованими постановами Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2014 по справі № 808/1163/14 та від 16.04.2014 по справі № 808/1976/14 відповідно. Заявлена позивачем при митному оформленні товару митна вартість відповідає рівню імпортних цін, яка зазначена у листі Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків від 15.11.2013 № 9/579.

Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційнї інстанції, що документи, які надані до митного оформлення товару, містили необхідні дані відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у зв'язку з цим митний орган протиправно визначив митну вартість товарів на підставі наявної у нього інформації про вартість такого товару., тому наявні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.