21-2634а15 Про стягнення надмірно сплачених до бюджету митних платежів - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом приватного підприємства "Тин" (далі - Підприємство) до Харківської митниці Міндоходів (далі - Митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі - управління ДКС) про стягнення надмірно сплачених до бюджету митних платежів,

У серпні 2014 року Підприємство звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути на його користь з Державного бюджету України через управління ДКС 87 010 грн 83 коп. податку на додану вартість (далі - ПДВ) та 20 716 грн 87 коп. мита, надмірно сплачених до державного бюджету.

На обґрунтування позову Підприємство зазначило, що Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 28 січня 2014 року, яке набрало законної сили, скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску товарів та рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 12 червня 2013 року, на підставі якого позивач із неправомірно визначеної митним органом за резервним методом митної вартості сплатив вищезазначені суми митних платежів.

У зв'язку із такою переплатою коштів до державного бюджету Підприємство 22 липня 2014 року відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (z1097-07) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (z1097-07) ; далі - Порядок № 618), звернулося до Митниці із заявою № 22/07 про повернення надмірно сплачених коштів.

8 серпня 2014 року Митниця листом (вих. № 06.1/01-12/6068) повідомила Підприємство, що дія Порядку № 618 (z1097-07) не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, протиправно відмовивши таким чином у поверненні зазначених коштів.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 15 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 квітня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Митниця, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах статей 52, 54, 301 Митного кодексу України та положень Порядку № 618 (z1097-07) , просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2015 року та направити справу на новий касаційний розгляд.

На обґрунтування заяви Митниця посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2015 року (№ К/800/32597/14) та 16 квітня 2015 року (№ К/800/51213/14).

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанцій про стягнення на користь позивача надмірно сплачених сум ПДВ та мита, дійшов висновку про протиправність бездіяльності Митниці щодо прийняття за заявою Підприємства про повернення коштів відповідного рішення з обґрунтуванням такої бездіяльності (у листі Митниці від 8 серпня 2014 року) непоширенням на спірні відносини Порядку № 618 (z1097-07) , на підставі якого таку заяву було подано.

Водночас у справі, на рішення в якій Митниця посилається на підтвердження наявності різного правозастосування, митний орган відмовив суб'єкту господарювання у поверненні надмірно сплачених митних платежів з огляду на передчасність подання ним відповідної заяви у з зв'язку із триванням процедури оскарження судового рішення про визнання протиправним рішення митного органу щодо визначення митної вартості, внаслідок прийняття якого згадані платежі були сплачені у надмірному розмірі [ухвала Вищого адміністративного суду України від 9 червня 2015 року (№ К/800/32597/14)].

Отже, наведені рішення суду касаційної інстанції ухвалені за різних фактичних обставин справ, установлених судами, тому підстав для висновку про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах немає.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2015 року (№ К/800/51213/14), на яку також посилається Митниця у заяві, скасована постановою Верховного Суду України від 15 вересня 2015 року (№ 21-1465а15), тому не може вважатись судовим рішенням, що підтверджує наявність різного правозастосування.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

У задоволенні заяви Харківської митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.