ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
|
18 січня 2016 року м. Київ № П/800/37/16
|
Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції, Верховної Ради України, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України про визнання бездіяльності протиправною,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Вищої ради юстиції щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_1, судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, про відставку;
2) визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо несвоєчасного розгляду подання Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_1, судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, у зв'язку з поданням ним заяви про відставку.
Вирішуючи питання про відкриття провадження відповідно до вимог статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України в частині позовних вимог до Вищої ради юстиції, Верховної Ради України, встановлено наступне.
Згідно із пунктом 5 частини першої названої статті суддя після одержання позовної заяви, в тому числі, з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом.
Частинами першою та третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що 20 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Вищої ради юстиції з заявою про звільнення з посади судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області у відставку. Постановою Верховної Ради України від 16 липня 2015 року № 636-VIII (636-19)
позивача звільнено з посади судді у відставку.
Відповідно до частини третьої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, яка була чинна на час подання позивачем заяви про звільнення у відставку) заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.
З відкритих джерел (http://www.vru.gov.ua/) встановлено, що Вища рада юстиції 18 червня 2015 року прийняла рішення № 26/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
За результатом ухвалення такого рішення та направлення до Верховної Ради України відповідного подання про звільнення позивача у відставку, бездіяльність Вищої ради юстиції припинилась.
Також, у зв'язку з прийняттям постанови від 16 липня 2015 року про звільнення позивача з посади судді припинилась бездіяльність Верховної Ради України.
Наказом Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12 серпня 2015 року № 43-К відраховано суддю Бобра К.Ф. із штату суду.
Саме з цього часу позивач обізнаний про припинення бездіяльності Верховної Ради України щодо звільнення з посади судді.
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом 14 січня 2016 року, отже пропустив встановлений законом місячний строк для звернення до суду.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач заяви про поновлення строку звернення до суду не подав, доводів щодо поважності пропуску такого строку в позовній заяві не навів, а тому позовна заява в цій частині підлягає залишенню без розгляду.
В частині позовної заяви до Державної судової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України суд зазначає, що позивач, визначивши останніх у якості відповідачів у справі, не заявив до них позовних вимог. При цьому, з огляду на приписи частини четвертої статті 18 та статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України будь-які заявлені до цих осіб позовні вимоги не підлягають розгляду Вищим адміністративним судом України як судом першої інстанції.
На підставі викладеного та враховуючи положення пункту 6 частини другої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява в названій частині підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 99, 100, 107, 108, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції, Верховної Ради України, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України про визнання бездіяльності протиправною в частині позовних вимог до Вищої ради юстиції та Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною залишити без розгляду.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції, Верховної Ради України, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України про визнання бездіяльності протиправною в частині позовних вимог до Державної судової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України повернути особі, яка її подала.
ухвала оскарженню не підлягає.