826/16904/14 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб - 13.01.2016 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі № 826/16904/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" (далі - ПАТ "Київський річковий порт") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від від 13 жовтня 2014 року № 0007432201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 4 860 601,30грн., в тому числі 3 888 345,04грн. за основним платежем та 972 256,26 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов.

Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Київський річковий порт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 18 вересня 2014 року № 5057/26-56-22-01-03/03150071(далі - Акт).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 271.1 статті 271, пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України (2755-17) ) в результаті чого позивачем занижено земельний податок в загальному розмірі 3 888 345,04 грн., в тому числі за січень 2013 року на суму 324 028,86 грн. за лютий 2013 року - 324 028,86 грн., за березень 2013 року - 324 028,86 грн., за квітень 2013 року - 324 028,86 грн., за травень 2013 року - 324 028,86 грн., червень 2013 року - 324 028,86 грн., липень 2013 року - 324 028,86 грн., серпень 2013 року - 324 028,86 грн., вересень 2013 року - 324 028,86 грн., жовтень 2013 року - 324 028,86 грн., листопад 2013 року - 324 028,86 грн., грудень 2013 року - 324 029,55 грн.; підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України ПАТ "Київський річковий порт" несвоєчасно подано Декларацію з податку на землю за 2013 рік до ДПІ.

На підставі вищенаведеного Акта та висновку засідання постійно діючої комісії по розгляду спірних питань від 08 жовтня 2014 року № 104/5057/26-56-22-01-03/03150071, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13 жовтня 2014 року № 0007432201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 4 860 601,00грн., з яких за основним платежем 3 888 345,04 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 972 256,26 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок, які обліковуються за позивачем проводилась у 2007 році, їх переоцінка, на момент виникнення спірних правовідносин не проводилась, у зв'язку з чим ДПІ здійснено розрахунок розміру земельного податку за 2013 рік з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним з огляду на таке.

Відповідно до частини першої, другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

У відповідності до пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 274 ПК України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

За змістом пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За приписами статті 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень статті 1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон №1378- IV (1378-15) ) нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно статті 5 зазначеного Закону грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Стаття 13 Закону № 1378-IV визначає підстави обов'язково проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, серед яких - визначення розміру земельного податку.

Відповідно до статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 18 Закону № 1378-IV визначено порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, так нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій" (858-15) .

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Пунктом 289.2 статті 289 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi=[І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно даних автоматизованої системи ПК "Кадастр" за ПАТ "Київський річковий порт" обліковуються наступні земельні ділянки: кадастровий номер 85:316:022, розташована вул. Набережно-Хрещатицька,14, площею 41282,27 кв.м; кадастровий номер 85:316:026, розташована вул. Набережно-Хрещатицька,14, площею 9055,73 кв.м.; кадастровий номер 85:316:027, розташована вул. Набережно-Хрещатицька,14, площею 5503,63 кв.м.; кадастровий номер 85:316:028, розташована вул. Набережно-Хрещатицька,14, площею 7454,07 кв.м.; кадастровий номер 85:316:041, розташована вул. Набережно-Хрещатицька,14, площею 2135,82 кв.м.; кадастровий номер 85:319:008, розташована вул. Електриків, площею 1405,58 кв.м.; кадастровий номер 85:319:026, розташована вул. Електриків, 23б, площею 41689,99 кв.м.; кадастровий номер 85:320:002, розташована вул. Електриків, 12 площею 73664,2 кв.м.; кадастровий номер 85:320:116, розташована вул. Електриків, 12а площею 876,41 кв.м.; кадастровий номер 85:329:007, розташована вул. Набережно-Хрещатицька, площею 3840,67 кв.м.; кадастровий номер 85:329:019, розташована вул. Набережно-Хрещатицька, площею 972,82 кв.м; кадастровий номер 85:330:002, розташована площа Поштова, площею 17412,75 кв.м., кадастровий номер 85:329:001, розташована вул. Турівська, 12 площею 982,26 кв.м., що підтверджується листом Головного управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради від 19 вересня 2011 року №07-387/26346.

При цьому, позивачем до перевірки не надано довідки про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, які згідно кадастрової книги рахуються за підприємством.

Крім того, останнім не здійснювалось нарахування та сплата земельного податку за земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Київ, вул. Турівська,12, кадастровий номер 85:324:003, довідку про нормативно-грошову оцінку вказаної земельної ділянки до перевірки також не надано.

Разом з тим, судами встановлено, що на підставі рішення Київської міської Ради від 26 липня 2007 року № 43/1877 (ra43_1023-07) "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення" здійснено нормативно-грошову оцінку вищенаведених земельних ділянок, про що свідчать наступні документи:

Витяг з технічної документації № Ю-07456/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 2408і від 20 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 14, кадастровий номер 85:316:022, площею 41279,39 кв.м., базова вартість 1 кв.м. - 625,00 грн., функціональне призначення - землі комерційного використання, землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 74 014 331,13 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-07448/2007 про нормативну грошову оцінку Хрещатицька, 14, кад. № 85:316:026, площа земельної ділянки - 9055,73 м2, базова вартість 1 м2 - 625,00 грн., функціональне призначення - землі комерційного використання, землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 9 034 472,94 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-07446/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 2405і від 20 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Набережно- Хрещатицька, 14, кад. № 85:316:027, площа земельної ділянки - 5503,63 м2, базова вартість 1 м2 - 625,00 грн., функціональне призначення - землі комерційного використання, землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 9 405 895,38 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-07451/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 2407і від 20 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Набережно- Хрещатицька, 14, кад. № 85:316:028, площа земельної ділянки - 7454 м2, базова вартість 1 м2 - 625,00 грн., функціональне призначення - землі комерційного використання, землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 13 043 312,69 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-0243 8/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 441і від 02 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Набережно- Хрещатицька, 14, кад. № 85:316:041, площа земельної ділянки - 2135,82 м2, базова вартість 1 м - 625,00 грн., функціональне призначення - землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 1 788 749,25 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-02442/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 441 і від 02 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Електриків, кад. № 85:319:008, площа земельної ділянки - 1405,58 м2, базова вартість 1 м2 - 625,00 грн., функціональне призначення - землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 816 993,38 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-02503/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 449і від 02 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Електриків, 236, кад. № 85:319:026, площа земельної ділянки - 41689,99 м2, базова вартість 1 м2 - 625,00 грн., функціональне призначення - землі комерційного використання, землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 43 423 895,59 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-02432/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 447і від 02 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Електриків, 12, кад. № 85:320:002, площа земельної ділянки - 73 664,20 м2, базова вартість 1 м2 - 625,00 грн., функціональне призначення - землі комерційного використання, землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 50 490 974,38 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-02505/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 448і від 02 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Електриків, 12а, кад. № 85:320:116, площа земельної ділянки - 544,13 м2, базова вартість 1 м2 - 625,00 грн., функціональне призначення - землі комерційного використання, землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 739 690,19 грн.), розрахунки земельного податку не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників орендної плати за землю;

Витяг з технічної документації № Ю-0243 6/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 446і від 02 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, кад. № 85:329:001, площа земельної ділянки - 2200,44 м2, базова вартість 1 м2 - 625,00 грн., функціональне призначення - землі громадського призначення, землі комерційного використання, землі транспорту та зв'язку нормативна грошова оцінка - 1 593 674,14 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-02451/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 432і від 02 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Набережно - Хрещатицька, кад. № 85:329:007, площа земельної ділянки - 3982,53 м2, базова вартість 1 м - 1 685,95 грн., функціональне призначення - землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 9 131 511,18 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-02450/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 436і від 02 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, кад.№ 85:329:019), площа - 972,82 кв.м., базова вартість 1 кв.м.- 1 685,95 грн., функціональне призначення - землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка - 2 460 188,82 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-02439/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 443і від 02 жовтня 2007 року, місцезнаходження - м. Київ, пл. Поштова. № 85:330:002, площа земельної ділянки - 17854,39 м2, базова вартість 1 м - 1685,95 л функціональне призначення - землі комерційного використання, землі транспорту та зв'язку нормативна грошова оцінка - 86 711 211,39 грн.);

Витяг з технічної документації № Ю-10917/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (№ 3811і від 09 листопада 2007 pоку місцезнаходження - м. Київ, площа Поштова, кад. № 85:330:002, площа земельної ділянки 17854,39 м2, базова вартість 1 м2 - 1 685,95 грн., функціональне призначення комерційного використання, землі транспорту та зв'язку, нормативна грошова оцінка 77 836 277,86 грн.).

Водночас, судом першої інстанції, в судовому засіданні, було допитано в якості свідків головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ Рибалку Л.М. та головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ Вершиніна О.А., якими проводилаcь перевірка ПАТ "Київський річковий порт". Свідки пояснили, що позивачем нормативно грошову оцінку по 12 земельним ділянкам не поновлено, у зв'язку з чим, відповідачем збільшено суму грошового зобов'язання по земельному податку за земельні ділянки, які обліковуються за Товариством.

При цьому, скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суди першої та апеляційної інстанції не надали повної оцінки вище викладеним спірним правовідносинам.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову закріплений нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору судам необхідно ретельно перевірити обставини щодо проведення нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, правомірності застосування відповідачем при розрахунку земельного податку по всім земельним ділянкам коефіцієнту на функціональне використання землі.

Крім того, судам необхідно дослідити факт наявності або відсутності відповідних правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності чи право користування земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Київ, вул. Турівська,12, кадастровий номер 85:324:003, та відповідно правомірності нарахування позивачу земельного податку за вказаною земельною ділянкою.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось питання стосовно своєчасності подання позивачем Декларації з податку на землю за 2013 рік, що в свою чергу є однією з підстав нарахування позивачу суми грошового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Зі змісту частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином перевірити доводи сторін, дати оцінку як вже приєднаним до справи доказам, так і новим доказам, що будуть виявлені в судовому розгляді справи, з дотриманням вимог статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та зробити юридично правильний висновок щодо прав і обов'язків сторін.