Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії,

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області, уточнивши який просив визнати протиправним рішення відповідача від 21 серпня 2012 року № 1240 та зобов'язати призначити позивачу пенсію відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зарахувавши стаж роботи позивача за період з 1 вересня 1979 року по 17 жовтня 2007 року, з 26 березня 2008 року по 17 жовтня 2008 року, з 7 квітня 2009 року по 24 листопада 2009 року та з 13 квітня 2010 року по 19 січня 2011 року у пільговий стаж, з дня набуття права на таку пенсію, починаючи з 13 червня 2012 року.

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про задоволення позову.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, встановлених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. 1 вересня 1979 року позивач був прийнятий на роботу трактористом у колгосп "Україна" с. Печеськи, Красилівського району Хмельницької області, який змінював свою організаційно-правову форму та назву на КСП "Україна", а потім - сільськогосподарський кооператив "Україна", та в якому позивач працював з 1 вересня 1979 року по 17 жовтня 2007 року, з 26 березня 2008 року по 17 жовтня 2008 року, з 7 квітня 2009 року по 24 листопада 2009 року та з 13 квітня 2010 року по 19 січня 2011 року. Працюючи у зазначені періоди трактористом позивач був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції.

13 червня 2012 року, досягнувши 55 річного віку, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та надав відповідні документи. Однак, відповідач 21 серпня 2012 року відмовив позивачу у призначенні вказаної пенсії, з тих підстав, що посада тракториста у книгах обліку трудового стажу за період з 1979 по 2010 роки дописана іншим чорнилом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів звернення до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, створеної при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з метою підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки він дійсно в період з 1 вересня 1979 року по 17 жовтня 2007 року, з 26 березня 2008 року по 17 жовтня 2008 року, з 7 квітня 2009 року по 24 листопада 2009 року та з 13 квітня 2010 року по 19 січня 2011 року працював трактористом на виробництві сільськогосподарської продукції, що підтверджується записами у трудовій книжці та архівними довідками, а тому відповідач незаконно відмовив йому у призначенні пільгової пенсії.

Відповідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Статтею 62 вказаного Закону передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах за п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 (v0007333-92) , згідно якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Відповідно до п. 2.3. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 20 червня 1974 року № 162 (v0162400-74) , що діяла на момент прийняття позивача на роботу, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу вносяться адміністрацією підприємства після видачі наказу чи розпорядження, але не пізніше недільного строку. Вказана інструкція не містить вимоги ставити печатку та підпис особи, яка здійснює запис в трудову книжку при прийомі на роботу. В пункті 4.1 Інструкції зазначено, що при звільненні працівника ставиться підпис та печатка підприємства.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що в трудовій книжці позивача запис про прийняття на роботу вчинений на основі протоколу № 9 від 1 вересня 1979 року, а достовірність цього запису підтверджується довідкою голови ліквідаційної комісії СК "Україна" с. Печеськи від 21 серпня 2012 року № 67, архівною довідкою від 30 липня 2012 року № 03-02/265/4, та архівною довідкою від 30 липня 2012 року № 03-02/265.

Пунктом 1 "Порядку підтвердження періодів роботи що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років" визначено механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Згідно ч. 6 ст. 38 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" кооператив (об'єднання) вважається таким, що припинився, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію його припинення.

Отже, встановивши, що запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення сільськогосподарського кооперативу "Україна" державним реєстратором не вносився, а підприємство із вказаного реєстру не виключене, робота позивача трактористом в сільськогосподарському кооперативі "Україна" підтверджується записами в його трудовій книжці, довідкою голови ліквідаційної комісії сільськогосподарського кооперативу "Україна", архівними довідками та показами свідків, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що даних, які містяться у трудовій книжці позивача про його роботу на посаді тракториста, достатньо для призначення пільгової пенсії, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а тому обгрунтовано задовольнив позов.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ст. 224 цього Кодексу, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи касаційної скарги про незаконність судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2013 року - без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.