Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Квасневської Н.Д., Швеця В.А.,

за участю прокурора Деруна А.І.

розглянула в судовому засіданні 28 листопада 2013 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Сумської області на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 22.10.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 11.04.2013 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 22 жовтня 2012 року засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості, - за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки 6 днів позбавлення волі;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого, - за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки 6 днів позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 11 квітня 2013 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за те, що вони, за попередньою змовою між собою шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами ОСОБА_3 за таких обставин.

ОСОБА_2, будучи депутатом Сумської міської ради і членом комісії з розгляду питань по переведенню житлових приміщень у категорію нежитлових, виявивши 2 липня 2009 року невідповідність планування квартири ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1, даним технічного паспорту, повідомив ОСОБА_3, який за дорученням мав перевести квартиру з житлового фонду до нежитлового, що через самовільне перепланування квартири позитивно вирішити на виконкомі Сумської міської ради дане питання практично неможливо, та, ввівши потерпілого в оману щодо своїх можливостей, пообіцяв за грошову винагороду в сумі 6000 грн. забезпечити прийняття рішення на його користь, на що той погодився.

3 липня 2009 року ОСОБА_2, не повідомивши на засіданні комісії про факт самовільного перепланування квартири, та розуміючи, що перепланування квартири буде виявлене при оформленні нормативно-технічної документації в Сумському БТІ, щоб запобігти виявленню отримання від ОСОБА_3 грошей, вступив у злочинну змову зі знайомим - приватним юристом ОСОБА_1 про те, що він укладе з ОСОБА_3 фіктивний договір про надання йому юридичних послуг на суму 6000 грн., після чого 5000 грн. віддасть йому (ОСОБА_2) начебто для сприяння у вирішенні питання ОСОБА_3, а решту залишить собі.

6 липня 2009 року у приміщенні кабінету ОСОБА_1 по вул. Воскресенській, 2, офіс № 1 в м. Суми, між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було укладено такий договір і ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4000 грн. у якості передплати, після чого вони були затримані працівниками СБУ.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на неправильне застосування кримінального закону та порушення кримінально-процесуального закону. Зокрема, зазначає, що при призначенні покарання, а саме - обчисленні строку судом порушено вимоги ст. 73 КК України. Вказує, що дане порушення залишене поза увагою апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та кваліфікація їх дій у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону при призначенні засудженим покарання є слушними.

Згідно з вимогами ст. 73 КК України строки покарання обчислюються відповідно в роках, місяцях та годинах. Призначення покарання у днях кримінальним законом не передбачено. Обчислення строків покарання у днях допускається лише при заміні або складанні покарань, а також у разі зарахування попереднього ув'язнення.

Всупереч зазначених вимог закону, вироком суду було призначено засудженим покарання у роках та днях, що залишилося поза увагою апеляційного суду.

Суд касаційної інстанції не позбавлений можливості самостійно виправити помилки, які були допущені судом першої та апеляційної інстанції, тому, з урахуванням вищенаведених обставин, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, на підставі ст. 398 КПК України 1960 року, судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно змінити, а саме - знизити кожному призначене покарання до 2 років позбавлення волі.

Керуючись статтями 394- 396, 398 КПК України від 28 грудня 1960 року та пунктами 11, 15 Перехідних положень КПК України від 13 квітня 2012 (4651-17) року, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Сумської області задовольнити частково.

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 11 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 змінити.

Знизити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі; знизити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.

В решті судові рішення залишити без зміни.