Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Літвінова Є.В.,
суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,
за участю прокурора Гошовської Ю.М.,
представника потерпілої ОСОБА_1
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 21 листопада 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 14 травня 2013 року.
Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2013 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді виправних робіт за місцем роботи строком на 1 рік з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітної плати без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Стягнуто з ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" на користь ОСОБА_3 40000 грн. моральної шкоди та 20767,70 грн. матеріальної шкоди.
Також вироком суду вирішені питання щодо речових доказів у справі.
За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, ОСОБА_2 16 травня 2012 року близько 7 години 30 хвилин, керуючи автомобілем ГАЗ-3307 д.н.з. НОМЕР_1, який згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод", намагаючись виїхати на вул. Леваневського в м. Новоград-Волинський з метою розвороту, порушивши вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, виїжджаючи на головну дорогу, вчинив зіткнення з моторолером Fads FD 50 QT-12 під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир моторолера - ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 14 травня 2013 року вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди змінено.
Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі. Ухвалено стягнуто з ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" на користь ОСОБА_3 50000 грн. моральної шкоди та 20767,70 грн. матеріальної шкоди.
В касаційній скарзі ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" порушується питання про скасування оскаржуваних судових рішень в частині вирішення заявленого у справі цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 і в цій частині справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Вимоги касаційної скарги обґрунтовуються тим, що судами першої та апеляційної інстанцій на порушення вимог кримінально-процесуального закону не залучено до розгляду у справі в якості співвідповідача страхову компанію, не з'ясовано умов виконання договору страхування, обставин повідомлення про страховий випадок, звернення потерпілої до страхової компанії, а також надання чи ненадання згоди на відшкодування збитків страховою компанією. Висновки по вирішенню цивільного позову суди не мотивували.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора і представника потерпілої, які просили оскаржувані судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та кваліфікація його дій за встановлених судом фактичних обставин є правильною і в касаційній скарзі не оскаржується.
Згідно з ч. 1 ст. 328 КПК України залежно від доведеності підстав і розміру заявленого позову суд задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в задоволенні позову.
При цьому суд зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, встановити злочинний зв'язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну мотивовану оцінку таким обставинам.
Як убачається з матеріалів справи потерпіла ОСОБА_3 пред'явила цивільний позов до ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" про стягнення з останнього на їх користь відшкодування матеріальної та моральної шкоди на суму 20767,70 грн. і 50000 грн. відповідно.
Однак, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 334 КПК України 1960 року належним чином не навів у вироку мотиви, які обґрунтовують вирішення питання в частині розв'язання цивільного позову.
Зокрема, вказавши у вироку про те, що позов потерпілої ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню, суд не послався на докази, що підтверджують заподіяння такої шкоди саме на суму 20767,70 грн. спричинену у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Так, потерпіла в своїй уточненій позовній заяві зазначає суму відшкодування матеріальної шкоди 20767,70 грн., додавши до неї копії квитанцій на загальну суму 11229,34 грн. При цьому нею зазначено, що на підтвердження частини виплат на суму 9538,38 грн. вона надала копії квитанцій, які приєднала до попереднього цивільного позову.
Однак, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, в додатках до першого цивільного позову та уточнюючого цивільного позову потерпіла ОСОБА_3 надала суду однаковий рахунок-фактуру № 2205/243 від 22 травня 2012 року на суму 6050 грн., таким чином врахувавши цю суму двічі (т. 1 а. с. 174, т. 2 а. с. 14).
Дана обставина залишилась без уваги судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд, при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення.
Задовольняючи частково вимоги потерпілої про стягнення з відповідача моральної шкоди, в порушення вимог статей 23, 1167 ЦК України та ст. 328 КПК України 1960 року суд у вироку належним чином не обґрунтував чому саме сума у 40000 грн. є достатньою для компенсації моральних страждань потерпілої, враховуючи, що сама потерпіла свою моральну шкоду оцінила у 50000 грн.
Апеляційний суд вирішуючи питання про необхідність збільшення розміру моральної шкоди з 40000 грн. до 50000 грн. порушивши вимоги ч. 3 ст. 377 КПК України не навів в своїй ухвалі мотивів про те, що саме ця сума відповідає завданій потерпілій моральній шкоді.
У зв'язку з вищенаведеним, судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд для вирішення в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 (4651-17) року, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу ПАТ "Новоград-Волинський хлібозавод" задовольнити.
Вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 14 травня 2013 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_3 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Судді: Є.В. Літвінов А.В. Суржок Т.І. Франтовська