Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Лагнюка М. М.,

суддів: Літвінова Є. В., Тельнікової І. Г.

з участю прокурора Сингаївської А. О.

розглянула в судовому засіданні кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2012 року стосовно нього,

Вироком Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 204 КК України до покарання у виді штрафу в дохід держави в сумі 8500 грн., із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

Вироком вирішено питання про стягнення судових витрат та про речові докази.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він як фізична особа, без ліцензії на придбання, зберігання та збут алкогольних напоїв, які є підакцизним товаром, у період із вересня по жовтень 2010 року за місцем свого проживання за адресою : АДРЕСА_1, незаконно виготовив алкогольні напої, які розлив у пластикові пляшки ємністю 5 та 6 літрів, оформлені під вино марок "Бастардо біле", "Бастардо напівсолодке", "Мускат білий" та 24 серпня 2011 року незаконно збув ОСОБА_2 23 літри цього напою на загальну суму 775 гривень.

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим ухвалою від 24 липня 2013 року вирок стосовно ОСОБА_1 залишив без зміни.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 27 грудня 2012 року судові рішення стосовно ОСОБА_1 залишила без зміни.

Постановою Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05 вересня 2013 року ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 грудня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий касаційний розгляд.

Як убачається з даної постанови, у кримінальній справі стосовно ОСОБА_1 встановлено, що засуджений з метою збуту вдома шляхом бродіння цукромістких матеріалів, незаконно виготовив з винограду алкогольний напій - вино з вмістом спирту етилового від 11,2 % до 16,5 % об'ємних одиниць, яке не відповідало встановленим для даного товару (продукції) стандартам, нормам і умовам (ДСТУ).

Виходячи із нормативного визначення поняття підакцизні товари, алкогольний напій може бути визнаний таким і бути предметом злочинів, передбачених статтею 204 КК України лише за умови, якщо він відповідає наступним ознакам:

1) одержання шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлення на основі харчових спиртів;

2) вміст спирту етилового має становити понад 1,2 відсотки об"ємних одиниць;

3) визнання законом підакцизним товаром, до ціни якого включено акцизний податок;

4) належність до товарної групи Гарманизованої системи опису та кодування товарів (ГСОКТ) під одним з наступних кодів: 2204, 2205, 2206, 2208.

Відсутність хоча б однієї з наведених ознак виключає можливість визнання алкогольного напою підакцизним товаром, а відповідно і предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК України.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення стосовно нього скасувати, а справу на підставі п. 2 ст. 6 КПК України 1960 року закрити. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що визнавши виготовлене домашнє вино підакцизним товаром, суд першої інстанції, а в подальшому і апеляційний суд допустили порушення ст. 371 КПК України 1960 року, а саме неправильне тлумачення кримінального закону, яке суперечить його точному змісту. Наголошує на тому, що висновок про його винність у незаконному обігу підакцизного товару є необґрунтованим, оскільки домашнє вино, яке він виготовляв не являється підакцизним товаром. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не було дано оцінки його показам про те, що він не мав умислу на збут алкогольних напоїв виготовлених в домашніх умовах. Також посилається на порушення його процесуальних прав під час досудового слідства та в суді.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка частково підтримала касаційної скарги, просила вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема неправильне застосування кримінального закону.

Визначальним поняттям при встановленні предмету злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, є поняття "підакцизні товари".

Відповідно до ст. 14.1.145 Податкового кодексу (ПК) України підакцизні товари - це товари за кодами згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно зі статтею 215.1 ПК України, редакція якої була чинною на момент вчинення дій ОСОБА_1, до підакцизних товарів належали : спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Нормативне визначення поняття алкогольного напою дано в статті 14.1.5 ПК України, під яким треба розуміти продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).

Виходячи із нормативного визначення поняття підакцизних товарів, алкогольний напій може бути визнаний таким і бути предметом злочинів, передбачених ст. 204 КК України, лише за умови, якщо він відповідає таким ознакам:

1) одержання шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлення на основі харчових спиртів;

2) вміст спирту етилового має становити понад 1,2 відсотки об"ємних одиниць;

3) визнання законом підакцизним товаром, до ціни якого включено акцизний податок;

4) належність до товарної групи Гарманизованої системи опису та кодування товарів (ГСОКТ) під одним з наступних кодів: 2204, 2205, 2206, 2208.

Відсутність хоча б однієї з наведених ознак виключає можливість визнання алкогольного напою підакцизним товаром, а відповідно і предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 з метою збуту вдома шляхом бродіння цукромістких матеріалів, незаконно виготовив з винограду алкогольний напій - вино з вмістом спирту етилового від 11,2 % до 16,5 % об'ємних одиниць, яке не відповідало встановленим для даного товару (продукції) стандартам, нормам і умовам (ДСТУ).

Наведене свідчить, що виготовлений ОСОБА_1 алкогольний напій відповідає лише двом з чотирьох ознакам, за наявності яких цей напій мав би визнаватись підакцизним товаром, а відповідно одним із предметів злочину, передбаченого ст. 204 КК України.

Із наведеного випливає, що відповідальність за дії, передбачені ст. 204 КК України, настає у тому разі, коли винна особа вчиняє певні дії щодо одного з видів продукції, яка за своїми товарними характеристиками підпадає під законодавче визначення підакцизного товару. Якщо ж продукт (товар) за якимись ознаками подібний до підакцизних товарів, але не містить усіх ознак цього товару, то такий продукт не може визнаватися предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК України.

Оскільки виготовлений ОСОБА_1 алкогольний напій не містить усіх ознак підакцизного товару, висновок про кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 204 КК України є незаконним.

За таких обставин кримінальна справа щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК (4651-17) , колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Судацького міського суду Автономної республіки Крим від 17 травня 2012 рок та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2012 року скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.