Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

у складі:

головуючого Вільгушинського М. Й., суддів Чуйко О. Г. і Дембовського С. Г.,за участю прокурора захисника Волошиної Т. Г., ОСОБА_5 розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 листопада 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 лютого 2013 року.

Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2012 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1, незаконно зберігав психотропну речовину метамфетамін та 17 й 21 квітня 2012 року збув ОСОБА_7 медичний шприц з рідиною метамфетаміну масою 0, 020 г та 0, 029 г за 120 гривень кожного разу відповідно.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 лютого 2013 року вирок щодо засудженого залишено без зміни.

У касаційних скаргах:

засуджений ОСОБА_6 просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи їх необґрунтованістю та незаконністю. Зокрема, судом безпідставно відхилено його неодноразові клопотання про виклик в судове засідання свідків, покази яких є не конкретними та різняться між собою. Посилається на порушення права на захист. Вважає, що йому призначено надмірно суворе покарання та ухвала апеляційного суду постановлена з істотними порушеннями вимог КПК України (4651-17) ;

захисник ОСОБА_5, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 просить судові рішення скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях складу злочину. Посилається на неповноту досудового слідства та судового розгляду справи, на порушення права підзахисного на захист, на суворість призначеного покарання. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника на підтримання касаційних скарг, думку прокурора про часткове задоволення касаційних скарг та скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що засуджений ОСОБА_6, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляцію, в якій йшлося про те, в чому, на думку апелянта, полягає незаконність постановленого судом першої інстанції рішення.

Зокрема, в апеляції засудженого зазначалося про порушення його права на захист, на відсутність в матеріалах справи протоколу вилучення грошових коштів, висновку експертизи, про безпідставність відхилення його неодноразових клопотань про виклик в судове засідання свідків, покази яких є не конкретними та різняться між собою.

Вирок судом апеляційної інстанції залишено без зміни.

Ухвала апеляційного суду є рішенням суду другої інстанції щодо законності та обґрунтованості судового рішення місцевого суду, яке перевіряється в апеляційному порядку, а тому повинна бути обґрунтованою і за своїм змістом відповідати вимогам закону, зокрема, ст. 377 КПК України.

Однак, як це вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд при розгляді апеляції, не дотримався цих вимог закону.

Апеляційний суд залишив без задоволення апеляцію засудженого, всупереч вимогам ст. 377 КПК України, не зазначив в ухвалі суть апеляції, не дав відповіді на всі доводи, викладені засудженим, та не мотивував в ухвалі підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою, а лише послався на ті ж докази винуватості ОСОБА_6, які були зазначені у вироку суду першої інстанції.

Наведені порушення колегія суддів вважає такими, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення по суті, що є безумовною підставою для скасування ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи апеляційної скарги засудженого та постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінально-процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідних положень" КПК України (4651-17) 2012 року, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 лютого 2013 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.