Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії суддів:

Крижановського В.Я.,

Пойди М.Ф.,

Квасневської Н.Д.,

при секретарі

судового засідання Петрика В.В.,

розглянувши кримінальне провадження щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Матюшевої О.В.,

Засуджений ОСОБА_5 в касаційній скарзі просить про зміну судових рішень із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Також просить про скасування судових рішень із призначенням у цьому кримінальному провадженні нового розгляду у суді першої інстанції.

Вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 лютого 2013 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 23 квітня 2013 року, засуджено ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. Вироком суду також вирішено долю речових доказів та питання щодо судових витрат.

Засуджений ОСОБА_5 стверджує про можливість свого виправлення і без реального відбування покарання, обґрунтував своє прохання тим, що він раніше не судимий, вину визнав та щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдані збитки, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні малолітню дитину.

Засуджений ОСОБА_5 до розгляду справи надіслав до суду касаційної інстанції письмові пояснення, в яких підтримав подану ним касаційну скаргу та просив розглянути справу без його участі. Прокурор в судовому засіданні касаційного суду заперечила касаційну скаргу засудженого, просила залишити її без задоволення, а судові рішення - без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 засуджено за те, що він 08 жовтня 2012 року о 17:15, керуючи технічно справним автобусом марки "Iveco-Pegasso", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись на автодорозі "Харків-Охтирка" зі швидкістю 60 км/год по мокрій ділянці цієї автодороги, порушив пункти 2.3 "б", 12.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , що стало причиною заносу керованого ним автобусу вліво і перекидання у лівий кювет. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири, які перебували в салоні даного автобусу отримали тілесні ушкодження: потерпілий ОСОБА_6 - тяжкі, від яких помер на місці пригоди, потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - середнього ступеня тяжкості.

Як убачається з матеріалів провадження, при призначенні покарання суд дотримався положень статей 50, 65 КК України та обґрунтовано призначив покарання ОСОБА_5 в межах санкції статті у виді трьох років позбавлення волі.

Між тим, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо неможливості виправлення засудженого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі є непереконливими.

Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 раніше не судимий, вину визнав та щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдані збитки, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні малолітню дитину.

Наведені дані в їх сукупності, на думку колегії суддів, дають підстави вважати, що виправлення засудженого та попередження нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 336, 433, 436, 438, 442 КПК України, суд

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 лютого 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 23 квітня 2013 року щодо ОСОБА_5 змінити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

У решті судові рішення щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.