Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлової С.О.,

суддів Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

захисника ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 листопада 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на вирок Алуштинського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року.

Вироком Алуштинського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року вирок Алуштинського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 18 квітня 2009 року о 2 год. ночі керуючи автомобілем "Опель-Вектра" у напрямку м. Алушта, порушив вимоги пунктів 12.1, 12.6 (г) Правил Дорожнього руху (1306-2001-п) , перевищив допустиму швидкість автомобіля, виїхав на узбіччя, де зіткнувся з опорами контактної мережі, що призвело до займання автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від отриманих травм загинули на місці події.

У касаційній скарзі засуджений та захисник просять скасувати судові рішення, а кримінальну справу закрити за відсутністю в діянні засудженого складу злочину. Стверджують, судами не взято до уваги тих обставин, що пасажир ОСОБА_6, смикнув за ручне гальмо, внаслідок чого, автомобіль зіткнувся з опорою. Засуджений вважає, що призначене йому покарання є надмірно суворим.

Заслухавши доповідача, захисника, котрий підтримав касаційні скарги, та просив їх задовольнити, прокурора, який вважав, що касаційні скарги задоволенню, а судові рішення скасуванню не підлягають, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України, підставами для скасування або зміни касаційним судом вироку, ухвали є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Фактичні обставини справи на які посилається засуджений та захисник у касаційних скаргах, що полягають у неповноті та однобічності досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Тому, при розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Висновок суду про доведеність участі засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину за викладених у вироку обставин ґрунтується на доказах, зібраних та оцінених судом відповідно до вимог КПК України (1001-05) 1960 року.

Доводи касаційних скарг, які є аналогічними доводам, викладеним у апеляціях засудженого та захисника, перевірялись апеляційним судом та обґрунтовано визнані безпідставними.

Як убачається з матеріалів справи в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 - очевидець події давав послідовні показання про те, що ручне гальмо під час руху автомобіля не застосовував, аварія трапилась внаслідок того, що водій ОСОБА_2 керував автомобілем на великій швидкості, внаслідок чого транспортний засіб підкинуло, після чого було скоєно наїзд на опору.

Ці показання об'єктивно підтверджуються протоколом огляду місця події від 18 квітня 2009 року, яким зафіксовано, що сліди бокового юзу автомобіля "Опель-Вектра" починаються після асфальтної латки, яка знаходиться на автодорозі та висновком автотехнічної експертизи від 30 червня 2009 року, відповідно до якої в процесі руху (в тому числі і перед ДТП) гальмування автомобіля ручним гальмом не відбувалось ( т. 1 а.с. 67-71).

З протоколу огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу "Опель-Вектра" реєстраційний номер "НОМЕР_1" від 18 квітня 2009 року встановлено, що важиль ручного гальма знаходився у нижньому положенні і не був затягнутий (т. 1 а.с. 18).

Наведене спростовує доводи касаційних скарг, оскільки суд першої інстанції дослідив всі обставини справи та обґрунтовано дійшов висновку про те, що ДТП відбулось не з причини використання ручного гальма, а в результаті недотримання водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України.

Покарання ОСОБА_2 судом призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, яке є близьким до мінімальної санкції ч. 3 ст. 286 КК України, справедливим та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ними нових злочинів.

Законних підстав вважати призначене покарання несправедливим внаслідок його суворості, як того вимагає ст. 372 КПК України 1960 року при скасуванні судових рішень, у касаційного суду немає, тому у задоволенні касаційних скарг належить відмовити.

Ухвала апеляційного суду, висновки якої належним чином мотивовано, відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Касаційні скарги засудженого та захисника залишити без задоволення, а вирок Алуштинського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

З оригіналом згідно

Суддя Кульбаба В.М.