Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,

суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І.,

за участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні 14 листопада 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2012 року, та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 9 квітня 2013 року щодо нього.

Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2012 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше неодноразово

судимого, останній раз вироком Шевченківського

районного суду м. Чернівці від 24.11.2008 року за

ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді

позбавлення волі строком на 3 роки, постановою

Шевченківського районного суду м. Львова від

21.10.2010 року звільнений умовно - достроково

на невідбутий строк 10 місяців 15 днів,

за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч. 4 ст. 81 та ст. 71 КК України повністю до покарання за даним вироком приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.11.2008 року у вигляді 10 місяців 15 днів та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 6 (шести) років 10 (місяців) 15 (п'ятнадцяти) днів позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 21 січня 2011 року о 20 годині 30 хвилин, знаходячись на перехресті вулиць Л. Кобилиці та Головної у м. Чернівці, діючи умисно, незаконно збув ОСОБА_3 за 300 грн., згідно висновку експерта, психотропну речовину - метамфетамін, масою 0, 2148 гр в одноразовому шприці, яка згідно з "Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" затвердженим Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 року (770-2000-п) , відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, та яку ОСОБА_1 незаконно придбав при невідомих обставинах, у невстановлений досудовим слідством час, та невстановлених досудовим слідством осіб.

Також, 07 лютого 2011 року о 20 годині 45 хвилин ОСОБА_1, знаходячись на перехресті вулиць Л. Кобилиці та Вірменської у м. Чернівці, повторно, незаконно збув ОСОБА_3 за 500 грн. згідно висновку експерта, психотропну речовину - метамфетамін, масою 0, 0960 гр в одноразовому шприці, яка згідно з "Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" затвердженим Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 року (770-2000-п) , відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, та яку ОСОБА_1 незаконно придбав при невідомих обставинах, у невстановлений досудовим слідством час, та невстановлених досудовим слідством осіб.

Крім цього, 07 лютого 2011 року у період часу з 21 години 30 хвилин по 22 годину 50 хвилин при проведенні санкціонованого обшуку житла по місцю проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1, у кімнаті що на першому поверсі в футлярі з тканини чорно-білого кольору в двох одноразових шприцах, а також в сумочці з тканини чорного кольору в одному одноразовому шприці працівниками міліції виявлено, згідно висновку експерта, психотропну речовину - метамфетамін масою: в одному одноразовому шприці розміткою на 5 мл - 0,0137 грама; в другому одноразовому медичному шприці з розміткою на 5 мл - 0,0063 грама; в порожньому одноразовому шприці - 0, 0006 грама, яка згідно з "Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" затвердженим Постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 року (770-2000-п) , відноситься психотропних речовин, обіг яких обмежено, яку ОСОБА_1 незаконно придбав при невідомих обставинах, у невстановлений досудовим слідством час, та невстановлених досудовим слідством осіб, і незаконно зберігав з метою збуту.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 9 квітня 2013 року вирок місцевого суду, за апеляцією прокурора та засудженого, залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений просить про скасування вироку та ухвали з направленням справи на новий судовий розгляд. При цьому, оспорює правильність встановлення судом фактичних обставин справи, посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства. Зазначає, що вирок суду не відповідає вимогам ст. ст. 323, 324 КПК України. Вказує, що поняті по справі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не бачили факту придбання ОСОБА_3 наркотичних засобів саме у нього, а відповідно не можуть бути свідками по справі; судом необґрунтовано відмовлено у клопотанні про допит у судовому засіданні легендованої особи ОСОБА_3, оскільки без його показань вирок не може вважатися законним; також необґрунтовано відмовлено про допит у судовому засіданні працівників міліції ОСОБА_12 та ОСОБА_13; проведення оперативних закупок відбулося з порушенням процесуального порядку; обвинувачення по обох епізодах збуту базується виключно на показаннях легендованої особи ОСОБА_3; проведена у справі експертиза № 372-Х від 01.06.2012 року є неприпустимою, оскільки на експертизу надійшли не ті предмети які були запечатані слідчим і відображені у протоколі огляду за участю понятих, у зв'язку з чим він заявив клопотання про проведення повторної додаткової комісійної судово -хімічної експертизи, проте дане клопотання залишилось поза увагою суду; під час судового слідства ним були заявлені клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та дактилоскопічної експертизи, однак судом залишено дані клопотання поза увагою; суд першої інстанції незважаючи на клопотання сторони захисту та обвинувачення про необхідність продовження судового слідства і виконання деяких процесуальних дій, закінчив судове слідство. Також засуджений вважає, що справа відносно нього сфабрикована.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не погодився з касаційною скаргою засудженого, та просив судові рішення залишити без зміни; перевіривши матеріали справи, та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

В той же час, як видно із змісту касаційної скарги засудженого, останній фактично посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Щодо доводів скарги засудженого про неповноту досудового і судового слідства то свої висновки по цьому питанню суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано обґрунтували і спростували доводи ОСОБА_1, з чим погоджується й касаційна інстанція.

Згідно статті 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах, повністю зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість підсудного у його вчиненні з достовірністю випливають із матеріалів справи. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази.

Крім того, відповідно до вимог ст. 334 КПК України у мотивувальній частині вироку має бути наведена оцінка доводів, на які підсудний послався на свій захист. Якщо підсудний на досудовому і судовому слідстві не визнавав свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні, суд повинен належно перевірити його доводи на свій захист і в результаті ретельного дослідження дати їм у вироку належну оцінку в сукупності з іншими доказами, що є у справі.

Ці вимоги закону під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 судом були виконані в повній мірі.

Як вбачається з вироку, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджена зібраними та дослідженими судом достатніми, відносними та допустимими доказами, а саме: показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19; оголошеними у судовому засіданні показаннями свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_12; протоколами огляду грошей; протоколами оперативної закупки; висновками судово - хімічних експертиз; протоколом обшуку; протоколом огляду предметів, та іншими матеріалами справи.

Вирок суду відповідає вимогам ст. ст. 332- 335 КПК України, є законним та вмотивованим.

При цьому, на думку колегії суддів, в процесі досудового, судового слідства по справі істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого, у тому числі і тих, на які він посилається у скарзі, не допущено.

За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України є правильною, підстав для сумніву в цьому колегія суддів не вбачає.

Доводи засудженого в касаційній скарзі про те, що судом необґрунтовано відмовлено у клопотанні про допит свідка ОСОБА_3, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки у судовому засіданні показання останнього були оголошені у порядку ст. 306 КПК України, за клопотанням прокурора, а учасники процесу, кожен окремо, підтримали це клопотання. І ніхто з учасників процесу, у тому числі а ні сам засуджений, а ні його захисник ніяких клопотань з цього приводу не заявляли ( т. 3 а.с. 291), зауважень на неправильність змісту протоколу судового засідання засуджений та його захисник не подавали.

А, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами дослідив показання свідка ОСОБА_3 дав їм оцінку у вироку та правильно визнав їх достовірними, оскільки вони узгоджуються з іншими показаннями свідків по справі, та підтверджуються вищеперерахованими матерілами справи.

Крім того, з протоколу судового засідання вбачається, що суд допитав свідка ОСОБА_13 (т. 3 а.с. 289 зв.), та вживав передбачені ст. 292 КПК України заходи для забезпечення явки до суду свідка ОСОБА_12

В зв'язку з цим показання останнього, дані на досудовому слідстві, були перевірені судом в порядку ст. 306 КПК України (т. 2 а.с.291), про що також не заперечувалося учасниками процесу.

Крім того, у судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_20, яка докладно пояснила коли, як і з якими матеріалами проводилися експертизи і чому експерт прийшов до такого висновку (т. 3 а.с. 294). А тому доводи засудженого про те, що проведена у справі експертиза № 372-Х від 01.06.2012 року є неприпустимою, також не ґрунтуються на матеріалах справи.

Також надуманими є доводи засудженого про те, що судом було залишено поза увагою його клопотання про проведення повторної додаткової комісійної судово - хімічної експертизи, та проведення почеркознавчої експертизи і дактилоскопічної експертизи, оскільки суд розглянув дані клопотання, вмотивовано відмовив у їх задоволенні, про що в матеріалах справи міститься відповідні постанови від 17.11.2011 року, 15.10.2012 року ( т. 2 а.с. 268; т. 3 а.с. 180).

Посилання касатора про те, що суд першої інстанції незважаючи на клопотання сторони захисту та обвинувачення про необхідність продовження судового слідства і виконання деяких процесуальних дій, закінчив судове слідство, позбавлені підстав.

Відповідно до ст. 317 КПК України після розгляду судом усіх доказів, що є в справі, головуючий опитує учасників судового розгляду, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. У випадках заявлення клопотань суд їх обговорює про що виносить ухвалу, а суддя - постанову. Після розв'язання клопотань і виконання додаткових дій головуючий оголошує судове слідство закінченим.

Разом з тим, як вбачається з протоколу судового засідання прокурор хоча і заявив клопотання про відновлення судового слідства, і інші учасники судового процесу підтримали це клопотання, проте ніяких конкретних заяв чи клопотань чому саме необхідно відновити судове слідство не вказав ( т. 3 а.с.296 зв.). А тому суд обґрунтовано відмовив у цьому клопотанні.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 на недостатність доказів для постановлення обвинувального вироку, та посилання на те, що справа проти нього сфабрикована.

Покарання обране судом ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, що потягло однобічність і неповноту досудового і судового слідства, не встановлено.

В той же час, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону ретельно перевірив доводи апеляції засудженого правильно визнав їх необґрунтованими. Усі наведені в апеляції доводи, за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) від 13.04.2012 року, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 грудня 2012 року, та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 9 квітня 2013 року щодо засудженого за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_1 залишити без зміни.